Ніколи не вважав свою участь у боротьбі за волю України 1989-1991 рр. чимось незвичайним чи героїчним. Але. Соромитись мені нічого, ані перед онуками, ні перед дітьми. Совість чиста. Бо тоді зробив правильний вибір, як і мої товариші. І якби повернулися ті часи, то знову обрав би те ж – змагання за свободу українського народу. Дехто каже, що наша боротьба була марною – Україна все-одно здобула б волю, рано чи пізно. Дозвольте не погодитись. У Бога нічого не буває просто так. І ми – перші рухівці, з’явились теж не нізвідки. Нам передувало створення вільного козацтва більше, аніж 500 років тому, потім – Велика Українська Революція 1648 року, геній Т.Шевченка, І.Франка, Л.Українки, лютневе повстання 1917-го, УНР, ЗУНР, УПА, Українська Гельсінська Спілка… Мільйони життів поклали на вівтар свободи найкращі із найкращих представників української нації. Голодомори, репресії, тюрми, розстріли і катування… І врешті-решт – ми, «Народний Рух України за перебудову». Так він спочатку називався. Пот ... Читати далі »