Сьогодні всесвітній День котів. Кажуть, що вони навчилися тримати нас, людей, під своїм контролем. Не буду стверджувати за когось, але мене вони точно контролюють. І люблять. Всі до одного. І не тільки мене. Яким чином коти впливають на нас - загадка. Всі навколишні пухнастики, принаймні, у центрі міста – мої друзі. Здалека впізнають і вітають задертими догори хвостами та муркотінням. Найбільш незвичайний, білий кіт, живе біля хлібного ларка, що на Пожежній площі. Одне око у нього жовте, а друге блакитне. Я спочатку був подумав, що це більмо. Але придивившись зрозумів, що воно цілком функціональне і бачить він ним не гірше, аніж жовтим. Це страшні хижаки. Підмітають все навколо, що ворушиться і поміщається у них у роті. Будь то птах, миша чи щур. Така у них природа. Вони кращі від нас. Не брешуть. Не беруть хабарів та «відкатів». Не підлі, що про кого думають – те і муркотять. А якщо кого дуже не люблять – тікають. Не крадуть. Хіба-що, коли дуже голодні. Деякі із світлин моїх друзів п ... Читати далі »