Ось на такому обгортковому папері були надруковані та розповсюджені перші Акти проголошення Незалежності України. У радянські часи у такий папір загортали все – від цукерок до ковбаси. Цей документ визначав відмову від СРСР та вихід із його складу. Не все було так просто. Країну очолювала комуністична партія, яка потім була заборонена. А потім воскресла знову… Не відмовилася від України і Росія. У парламенті де-факто і де-юре незалежної держави, творили свої чорні справи 336 комуністів, які спали і бачили Україну у реанімованому «союзі незалежних держав». Відбувалися постійні провокації, тиск, переслідування та звільнення із роботи за іншодумство. Країна була на порозі громадянської війни. Відбувся переворот ГКЧП. Гинули люди у Вільнюсі, Тбілісі, Баку, Ризі… Радянська воєнщина і політбюро не могли змиритися із розпадом імперії, а ми, ковтнувши солодкого духу свободи, вже не бажали повертатися в рабство. Ми прагнули волі. Ми були готові померти за самостійну Україну. І якщо потрібно ... Читати далі »

Уявіть собі тільки: рішення № 337 іще від 13.08.2014 року (підписав А. Сторонський), про заборону пиятики у громадському місці – у єдиному («козлячий» не рахувати) парку культури та відпочинку, Нововолинський міський виконавчий комітет сподобився видати іще у 2014 році. Прошу дуже: фотокопія із мого приватного архіву. Повідомили мене про це 3 чи 4 вересня 2014-го, листом Б-736 від 01.09.2014 року, із каліграфічним автографом мера, коли пияки на газонах, у громадському місці, із благословення В.Сапожнікова відпились і (перепрошую) відблювались під деревами парку. Віддухопелиились, понабивавши один одному «ліхтарі» під очима і гулі на головах, та й похмелились знову. Відповідь надав «сам», що саме по собі є предивною чудасією, бо зазвичай вони таких бомаг не підписують, тримаючи для цього Азазелла – сивобородого віднедавна, «цапа-відбувайла». Не дивлячись на запевнення у повній до мене лояльності і поштивості та власній законослухняності до основ антиалкогольного законодавства Україн ... Читати далі »