Як бачите, із відписки Нововолинського міськвиконкому, ніхто із родичів міського голови та найвищих чиновників місцевого самоврядування у Нововолинську нічого із комунального майна міської територіальної громади не брав, нічого і нікому не було подаровано шефом чи вуйком, й ніколи ніким воно (комунальне майно) не привласнювалось. Проте, в моїх інформаційних запитах питання ставилися зовсім не так. Нагадаю: Запитувана інформація стосувалася отримання комунального майна родичами міського голови Нововолинська В. Сапожнікова та його найближчим оточенням за період 1996-2016 років. Чому саме у ці роки? Та тому, що у саме 1996 році Віктор Сапожніков, вперше розпочав свою карколомну кар’єру і став легітимно обраним міським головою Нововолинська. Пройшло 20 років. Якими здобутками, за цей період, може похвалитися міський голова і його місцева владна команда? Можливо, про закритття 7 вугільних копалень, два залізобетонних заводи, з-д «Оснастка», бавовно-прядильну фабрику, деревообробний комбінат ... Читати далі »

На другий день – 20 серпня 1991 р. – після початку державного перевороту у Москві ( т. зв. «ГКЧП») в Координаційну Раду Нововолинського Руху, що знаходився на колишній вулиці Піонерській, заглядає останній голова Народного контролю радянського періоду Степан Єфремов, фізіономія сяюча і вигукує до присутніх: «Засідаєте? Ну-ну…» (що означало – скоро вам всім буде кінець) і закриває двері. Деталі цього періоду Нововолинської історії читайте в статті «Нововолинськ і «ГКЧП» в книзі «Нововолинськ: історія в національно-демократичному та духовному вимірах. 1989-2000 рр.» Проте події в Радянському Союзі і в Нововолинську, зокрема, пішли по непередбачуваному для С. Єфремова напрямку і сесія Нововолинської міської ради 29 серпня 1991 р. під тиском депутатів-рухівців прийняла рішення демонтувати пам`ятник Леніну, що і було зроблено 30 серпня. Тепер на місці п`єдесталу пам`ятника споруджено гарний квітник. Фотосесію демонтажу пам`ятника залишив для історії покійний Олександр Бабак, поет, краєзнаве ... Читати далі »