Дві сміливі і небайдужі жіночки, випадково, перепинили мене сьогодні у самісінькому серці Нововолинська. Яке потерпає від задушливого смороду і кричущої антисанітарії. Отож маю честь підтвердити, що отой задушливий сморід окрім них, я нюхаю теж. Щодня. Бо пройти мимо сміттєзбірника в глибині їхнього двору, трохи далі від знаменитого магазину «Альфа» і не «насолодитися» парфумами здохлятини від задавнених «скарбів» комунальних служб і породжених ними, - типових у Нововолинську, двоповерхових будок для накопичення непотребу, котрі були збудовані ще за «совка» – нереально й неможливо. Слава Богу, у мене немає алергії на запахи. Чого не скажеш про деяких мешканців будинку № 5, що на вулиці бульвар Шевченка та прилягаючого до генератора смороду – сміттєзбірника, інших житлових будинків. Куди тільки вони, і до яких тільки начальничків місцевої влади, а насправді – до верхівки правлячого у місті режиму, схоже, «культу особи» задавненого міського голови В. Сапожнікова, і не звертались. Хамуват ... Читати далі »