Я – так.  Сьогодні у військоматі. Правда, не сказав, що є інвалідом ІІ групи. Але, якщо завгодно буде Господу, то віддам своє життя за Україну не задумуючись. І прихоплю із собою на той світ декого із своїх супротивників, щоби не було нудно кипіти в казані... Будучи старим воякою іще із радянських часів, володів і знав всі типи стрілецької зброї армій світу. Тому, що служив у радянському окупаційному спецназі – піхоті. Із тих пір вона (стрілецька зброя) не дуже й змінилась. Хіба, що покращились характеристики оптичних прицілів та додались підствольні гранатомети. Проте, не зі своєї власної волі я став імперським окупантом. Та, хочу сказати зовсім не про це. Сьогодні зі уст міського голови по ручному місцевому радіо пролунало моє ім’я. Так, в Інетрнеті чи будь-де я підписуюсь «Анатоль» і всі знають, що я, Бідзюра. Мені нічого соромитись свого прізвища тому, що нічого у вас пане Сапожніков я не брав, як і  у ваших заступників. І не візьму ніколи. Я на відміну від усіх вас – незалежна людина. Члени громадської  антикорупційної організації «Україна + Польща» не крадуть, не брешуть і не бояться. І, надіюсь, що так буде й надалі. Вами, як вбачається у Нововолинську, створена гримуча суміш зі масових порушень прав людини та громадянина, конституційних прав і свобод, замішана на тотальній корупції, брехні, підлабузництві, переслідуваннях за політичні переконання  та іншодумство. У будь-який момент вона може здетонувати… Я не хотів розпочинати цю тему у перший день Великого посту, після Прощеної неділі, проте, ви змусили мене це зробити. Дозвольте, але мені сьогодні почулось, чи ви насправді сказали по радіо: «…за мене проголосували сотні тисяч…» Якщо так, то хорошого мало. Зовсім недобре.  Ідучи вчора біля ринку на стадіоні зауважив портрет виконаний на принтері. На ньому були зображені ви та диктатор, що не відбувся. Якого нещодавно скинули Євромайданівці і який відправив до Ісуса Христа нашу святу «Небесну сотню»  - літніх та зовсім молодих людей. Одного із бійців котрої, ми нещодавно, відспівували біля ПК.  У обох зображень, на чолі,  чорніли цятки. Це погана прикмета. Бо диктатор Янукович вже за межами України. Нововолинський осередок «ПР» розформований. Не за горами день, коли за ймовірне, масштабне і регулярне перевищення посадових повноважень та службові зловживання на вас у прокуратурі, МВ УМВС та СБУ будуть заведені кримінальні справи. І я дивуюся, чому цього не сталося до цих пір. Мабуть, через українсько-російське протистояння. Після закінчення якого вам не допоможуть ніякі луцькі учасники сотні самооборони, що  аврально приїдуть на виручку. Не допоможе й Андрій Гіль, що перебрався нині у кабінет обласного прокурора. Як і Олександр Сліпчук, котрий осів на посаду райпрокурора у Турійську. Насаджуючи «сліпчукізм»  разом із «сапогізмом». І який, мабуть і там отримав квартиру. Як мене повідомили позавчора, окрім вашого царського подарунка у Нововолинську, колишні-теперішні керівники міст Луцька та Ковеля теж ощасливили його помешканнями за рахунок громади. І на  котрі він схоже, як і у нас, отримав ордери і вочевидь, приватизував на благо своєї, зовсім не бідної родини. У російсько-українському протистоянні могли б взяти участь і ви – підполковник запасу Українського війська, заслужений «господарник» Нововолинська. Але, нехай Господь мене відверне воювати під вашим командуванням! Таємницею залишається і те, як ви штабний сержант Балтійського флоту, не отримавши вищої військової підготовки зуміли дослужитися до найстаршого офіцерського звання.  Ми, українські націоналісти – КУН, ВО «Свобода», УРП, «Патріоти України, «Правий сектор» та УНА-УНСО завжди зуміємо домовитись поміж собою. Вишиванки у нас не на тілі – під шкірою. Нам не потрібно присягати на вірність Україні, Присягу ми всмоктали із материнським молоком. Дехто із ваших одіозних заступників цілком міг би оперувати поранених в умовах фронтового шпиталю, а найголовніший цензор зі комунального «Нашого міста» міг би вести журналістські репортажі зі районів безпосереднього бойового зіткнення. Та й ви, разом зі своїми багатими заступниками, могли б навідатись в українські військові частини, що дислокуються у сусідньому Володимирі. Запитати, а що ж потрібно? Та й придбати акумулятори, паливно-мастильні матеріали, їжу тощо, для українських вояків…  Не збідніли б. У випадку вашого рішення іти міським головою Нововолинська вп’яте, я хочу запитати вас, Вікторе Борисовичу: «Красти будете?» Наостанок, хочу попросити зняти обгиджений смердючими яйцями ваш портрет на дошці Почесних громадян міста, як перед тим на фасаді стадіону. Тим більше, що ніякої правової підстави на його встановлення там, у вас нема. Інакше, ми самі зробимо це, у велелюдній присутності громадян міста.

Так, я записався снайпером у військоматі. Ремесла цього, із багатьох набутих у війську, я не забув і у поважних своїх роках. І хай Господь Всемогутній відверне ворогів українського народу у нашій самостійній Державі,  які стануть на моєму  шляху. Слава Україні!

02.03.2014 року                                      Анатоль Бідзюра, голова ГО Україна + Польща»