ЧЕКАТИ НЕ ВАРТО БОРОТИСЯ!

                   Спостерігаючи за потугами нової української влади навести хоч який-небудь лад в українській хаті, посеред хаосу, залишеного її помаранчевими попередниками, що називали це демократією, (а як на мене, демоУКРАВтією), хоч не хочеш - заспівчуваєш. Хоча, в надмірних симпатіях до свіжих людей, що прийшли на київські гори, запідозрити мене важко. Придивляюся.

Колишня, червоняста влада, не робила нічого. І признаюся, мені, націоналісту, часто ставало сумно і соромно за мою Україну – недолугу, з народом-інвалідом, ніби, що запивав по-чорному, у злиднях. За продажну міліцію, яка мала б, згідно Закону про цю силову структуру, боротися зі злочинцями, захищаючи мене і вас, викорінювати наркоманію, а натомість «дахує» місцевих паханів, і забувши про офіцерську честь і гідність, продає нашим дітям наркотики. Ніби, ми не в центрі Європи, а десь в джунглях  Панами  чи Колумбії.

Мені гидко дивитися на купу відписок зі всіляких прокуратур, що надійшли  на письмово вказані мною, конкретні факти посадових злочинів і корупції в органах місцевого самоврядування. За які щедро заплачено дзвінкою монетою, насильно відібраною в мого народу. На побудовані за людські страждання вілли і замки, де живуть прокурори всіх мастей, зробивши на біді наших дітей приватний бізнес та розкішні умови проживання для своїх,  дорогих нащадків.

Я не розумію співробітників СБУ, що зібравши течки доказів про посадові злочини  чиновників від влади, раптом, засекречують їх. І зі спокійною совістю отримуючи немалу зарплату та пільги від українського народу, мляво спостерігають, як  місцеві феодали і криміналітет валять конституційний лад в Державі та віками омріяну незалежність. Всі ці три категорії захисників законності присягали на вірність народу України, вимовляючи високі слова любові і вірності до Неньки. Ось і виходить, що Присягу вони порушують, і належить їм за те, не багато і не мало – сувора кара від українців. В ст.17 Конституції Держави записано: «Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її інформаційної та економічної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського (з великої літери, виділено мною-А.Б.) народу.» Ну, то і захищай,  себе, Державо! А хто з  покликаних тобою, не хоче цим займатися, порушуючи Присягу – звільнись від таких. А якщо не бажаєш, то ти - така сама, контрреволюційна гнида, і окупаційний зашморг для  українців, і для всіх тих, хто посеред нас живе.

І тут, на самостійницьку арену, виходимо ми, Український, (з великої літери), нарід, основною справою якого, є захист власної Держави, її інформаційного, територіального і т.д., простору, місця під сонцем для українських дітей – майбутнього великої нації. Вищенаведена ст.17, передбачає також і смертну кару, за відповідних умов, як вбачається зі змісту. Це справедливо.

Міліція (militia, лат.), дослівно – народне ополчення, дружина, створена в 1919 р.

То і будь народною, бо з   нього вийшла! Якщо, хтось з міліціонерів звільниться, написавши рапорт в знак протесту проти начальницької сваволі, то він, молода і здорова людина, з голоду не вмре, зберігши світлу душу, та застрахувавши своїх дітей і онуків від проклять, і як наслідок – від хвороб і нещасть на довгі, довгі роки. Тим більше, Ст. 60 Конституції гарантує йому право не виконувати явно злочинні накази і розпорядження начальства, а усі сумніви при розслідуванні його відмови (ст.62),  тлумачаться на користь звинувачуваного.

Найбільше зло для українського народу, це наглядові правоохоронні структури – прокуратури, передовий авангард і прикриття вітчизняної олігархії. А як на мене- тлусті і брехливі коти, що жиріють на народній біді, канібали, які пожирають бідняків, вартові розіпханих грошових мішків.

За даними народного депутата Попкова, 184-м співробітникам міліції винесені звинувачення у службовій недбалості, відкрито 342 кримінальні справи по злочинних діяннях, вже колишніх міліціонерів, кожен 6-й з них – фальсифікатор.

         Це, навіть, азіатчиною назвати важко.  Невже, так непомірно трудно,    зрозуміти, що міські голови, міліцейські генерали і полковники ніколи не будуть виконувати за вас чорнову роботу, бо не вміють вже, цього робити давно. Дискваліфікувись. Без вас їм не обійтись! І вони знають це, тиснучи щораз більше, щоби втримати в покорі рядового трудягу-міліціянта.

Я далекий від думки, щоби провести революцію в органах внутрішніх справ, але  сам стан справ, які там кояться, вимагає революційних реформацій.

Нещодавні дії Волинської ОДА, котра назвала «відкатників» «ворюгами»,  найбільше  яких - в Нововолинську, викликали переполох у місцевих владних структурах. Проте, на сесії міськради, що відбулася 12.07.2010 р. як видається, у напівсекретному режимі, міські депутати проголосували таки, за продаж 7 гектарів міської землі підприємцю з Одеси, нібито, для будівництва ринку. Влада, вже, і завод «Оснастку» продала, за 19 млн., і землю навколо нього… То й де обіцяні 3000 робочих місць, Вікторе Борисовичу Сапожніков? А шахта № 10 «НВ», з 2006-го, «дайоть странє вугля», згідно вашої виборчої програми! Ви майже нічого не виконали, а хочете вчетверте, чи втретє (збився з ліку), знову очолити місто. І знову, як і раніше, без конкурсів та аукціонів віддавати міське комунальне майно, яке належить нам – міській громаді, своїм друзям.

Отож, робіть вибір, панове міліціянти, працівники прокуратур та СБУшники. Наступила ваша зоряна година. Не проспіть її, як раніше. З усього видно, що Віктор Федорович не спить, то і потурить вас, без пенсії та вихідного нарахування. Декотрі вже отримали копняка.

Я не знаю, мером яких островів - Сейшельських, Канарських, Кайманових  чи Соломонових, після 31 жовтня стане Віктор Борисович, але можу гарантувати, що міським головою  Нововолинська, він, вже не буде більше ніколи.

15.07.2010 р.                        

Анатолій Бідзюра

м. Нововолинськ