Антикорупційний сайт Анатолія Бідзюри "Красти не можна"

Субота, 20.04.2024, 02:35

Ви увійшли як Гість | Група "Гості"Вітаю Вас Гість | RSS | Головна | | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід

Головна » 2016 » Лютий » 29 » ДЕФІЦИТ ПРАВДИ АБО «НОВІК НАШ!»
17:23
ДЕФІЦИТ ПРАВДИ АБО «НОВІК НАШ!»
Я переконався вже давно: у багатих голова влаштована дещо інакше, аніж у бідних. Багатії, на підсвідомому рівні, намагаються стати іще заможнішими. А коли досягають омріяного матеріального статусу, то хочуть покращувати його знову і знову. А потім, після досягнення бажаного і зникнення турбот із пошуку шматка хліба насущного, приходить жага влади над бідними і не зовсім, людьми… Їхня пелька - ненаситна. Хочеться використати отриману владу із найбільшим коефіцієнтом корисної дії – відсвяткувати посеред «своїх» перший, і бажано не останній мільйон. Потім – мільярд… Уникнути оподаткування у рідній країні і розмістити вкрадені у народу гроші на Кіпрі, Британських Віргінських островах чи Кайманових. «Віджати» фірму (наприклад, ПП «КТ «Львівська жінка»), купити дещицю акцій успішних підприємств, увійти у «долю» за певні, надані місцевими феодальними «князьками» преференції по реєстрації чи виділенні земельних ділянок у дуже доступних та вигідних для ведення бізнесу місцях, населених пунктів обласного підпорядкування. Хіба, довго це зробити вміючи та володіючи певними владними повноваженнями при допомозі зграї «ручних» юристів на зарплаті, що як сторожові пси охороняють майнові інтереси місцевих керівників? І які працюють не на громаду міста, а на місцевого феодального «вождика». Простіше простого. Але, для цього потрібно мати іще більше влади і слуг. Бо без гайдуків, прихвостнів і участі у своїх шкурних справах довірених «колег» зі сумнівною репутацією, вони самі нічого не варті. Багаті паразитують на своїх спільниках і помічниках, часто зміщуючи останніх чи навіть фізично ліквідовуючи тих, що забагато знали. Коло замикається. Можливо й непогана, до того людина, стає рабом свого матеріального достатку, слави і влади над іншими співгромадянами. Розпочинаються гарячкові пошуки осіб вміючих і здатних на крадіжки. Після зарахування у штат потрібних для шахрайств «фахівців», апетити багатіїв у площинах примноження грошей та влади зростають. Цій диявольській рисі зажерливості притаманній тільки і лише, людській породі, немає меж. До омріяного багатства ідуть різними шляхами. Дехто балотується у депутати. Інші – влаштовуються на службу до владних бонз із цілком конкретною та давно усвідомленою метою: цупити майно або гроші у пригнобленого народу. Чи отримувати «комісійні» за крадіжки і вірну службу у вигляді просипаних крихт чи вихлюпнутих помиїв із панського столу. Другі влаштовуються журналістами у контрольовані панами засоби масової інформації. Де дифірамбами і одами прославляють високих місцевих та державних чинів, брешучи про якісь їхні ефемерні «честь, гідність і ділову репутацію». Дурячи чесних представників ошуканого ними працьовитого і наївного народу України. Отримуючи цілком реальну і немалу плату від найвищих керівників місцевого самоврядування. У вигляді винагороди, «згідно плану бюджетних асигнувань на оплату праці та нарахування». Наприклад, нововолинській комунальній газеті «Наше місто» на загальну суму 648 500 грн. за 2013-14 роки та за січень-вересень 2015 року. Іще, деякі інші, «виграють» раз-у-раз, тендери на поставки протермінованих продуктів для дітей бідняків у дитсадки і школи. Чи на якісь технічні роботи, виконувані спеціально створеними під цю мету приватними фірмами, майстернями та фірмочками типу «куплю-продам» чи «зроблю тяп-ляп». Наприклад, маргарину по ціні масла, будівельні чи шляхові підряди за завищеними розцінками у спеціально виписаних для цієї мети, шахрайських кошторисах на ремонти днищ озер, «зимових бордюр» і «скверів прикордонника». Які потім, діляться отриманими грішми із «папіками», що сидять на народних бюджетних потоках. У вигляді злодійських «гонорарів», які у народі називають «відкатами», отриманими по результатах «праці» у викоханих за десятиріччя корупційних схемах, колишніми функціонерами КПСС, комсомольськими секретарями та штатними співробітниками КГБ СССР. У кожного слуги чи його «вершника» - свій, обраний ним добровільно і цілком свідомо, шлях до матеріального задоволення власних шкурних амбіцій. Але, одне є спільним для всього цього злодійського контингенту: збагачення заради збагачення! Вийти із цього кола неможливо. Хіба що, тільки, – ногами вперед. Ні, це вже не корупція. Це - кругова порука, тобто, організована злочинність у її найгротескніших формах. Прикладом може слугувати захоплення землі у однієї державної рятувальної організації під приватний торговий заклад. Яким чином була урізана земельна ділянка, що була виділена для цієї державної установи від самих початків її існування у Нововолинську? Хто і де погоджував її «усушку-утруску», та що це коштувало і по якому «прейскуранту» – таємниця за сімома замками. Владні та приватні шахраї, зрощені зі правоохоронними структурами, що були покликані народом України для захисту його конституційних прав і свобод, чинять страшні кримінальні злочини. Вони, позичивши у пса очі, давали присягу нам на вірність. Це – за офіційними даними, найбільш високооплачувана частина українського суспільства, що має найбільші державні пенсії і пільги. Простому люду, через непорядність його «слуг» - зажерливість, хабарі, «кришування» кримінальних структур тощо, катастрофічно не вистачає коштів на зарплати, пенсії, стипендії та інші найелементарніші життєві потреби. Поверніть народу все вкрадене із бюджетів всіх рівнів – і з надлишком вистачить нам усім. Одним словом, не дозволяти красти! І все це відбувається, тільки та виключно, через масоване розкрадання коштів і майна держави Україна та із місцевих скарбниць, існуючою у містах та селищах владно-злочинною «елітою». За майже повної бездіяльності державних правоохоронних інституцій, котрі плюють на закони держави і народ, що їх годує. Надаю читачам фотокопію листа від начальника Нововолинського ВП ГУНП України, підполковника В.Мархальчука. У якому, у хронологічному порядку, наводиться список правопорушень скоєних громадянами у районі магазину «Аміго» у період із 17.01.2009 року по 28.11.2011 року. Коли цей торговий заклад працював у цілодобовому режимі та продавав мешканцям міста, посеред інших товарів, і алкогольні напої. Теж цілодобово. На жаль список неповний. Найбільш серйозні злочини, що були скоєні там і про які розповідали люди, так і не знайшли із тих чи інших причин, відображення у пропонованому переліку. У даний час над цим ведеться певна робота. 25.02.2015 року Анатоль Бідзюра, голова ГО «Україна + Польща», журналіст. Нововолинськ
Переглядів: 301 | Додав: Анатоль | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Меню сайту

Форма входу

Слухаємо

Пошук

Календар

«  Лютий 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
29

...

Погода в Нововолынске

Опитування