Два чоботи – пара.

                                        (коментар читача)

Всі мешканці шахтарського міста Нововолинська пам’ятають останні події, що трапилися з міським головою Сапожніковим В. Б. Скандал, з може, отриманням хабаря, в особливо великому розмірі від київського підприємця, за чималу земельну ділянку в межах міста, різко підкосив і до того уже сумнівну репутацію мера, а рейтинг стрімко впав.

Міський голова марно намагався довести свою непричетність мешканцям міста по кабельному телебаченню «ТТІ» (щоб зомбувати нововолинців він закрив дитячу домову кухню, а приміщення за символічну ціну віддав племінникові Очереткові Б.). Спростовував і водночас звинувачував Партію регіонів і депутата Волинської обласної ради Башкаленка О. в наклепі. При цьому, він запитував сам себе: чому ж пан Башкаленко О. не зателефонував мені і не запитав: чи в мера рильце в пушку? А заодно грозився притягнути вищезгаданих осіб до відповідальності за розповсюджену неправдиву інформацію, готуючи позови до суду.

Але, звітуючи перед громадою міста Нововолинська в актовому залі міськвиконкому 4.03.2010 р., Сапожніков В. Б., різко помінявши думку, категорично заявив: що ні в який суд він подавати заяви на кривдників не буде. В слухачів відразу виникло логічне запитання: чому за те, що його назвали «кучмоїдом» він подав позовну заяву до суду, а коли «хабарником»- то відмовився. Тим самим мер фактично визнав свою провину у вчиненні посадового злочину. На вимогу присутніх у залі оприлюднити діаграму корупції в місті Нововолинську (в освіті, в медицині, в прокуратурі, в комунальному господарстві і т. д.) доповідач відповів запитанням: «А що, це потрібно показувати?»

Мало не загримівши на лаву підсудних, міський голова почав терміново готувати свого наступника на займану посаду, який унеможливить повернення награбованого ним комунального майна на підставних родичів (дружину Тамару, клани Очеретків – Скубіїв). Цей задум він виношував давно, на випадок коли стане зовсім гаряче. Розвести нововолинців він вирішив здійснивши план «Кучма- 4» (логотип, взятий із нині вже не діючого сайту міського голови). Кого ж обрав своїм ставлеником наш, може, й хабарник, ми можемо прочитати в газеті «Наше місто» за 23 березня 2006 року: "Про Єлєву Юрія Володимировича можу сказати тільки найкраще. За роки спільної роботи виявив себе як молодий, перспективний, компетентний керівник. Він опікує комунальне господарство нашого міста, і треба сказати, йому це вдається. Я бачу його, в майбутньому, керівником міста або навіть обласного рівня».  

Так, вони вирішили вже давно: на найближчих муніципальних виборах розіграти нововолинців, втіливши в життя проект по підсуненню, нібито, опозиціонера- спадкоємця. Тобто, обдурені нововолинці, за їх задумом, на майбутніх місцевих виборах не матимуть альтернативи серед кандидатів на міського голову. Вони підводять електорат до думки, що все одно обмануть мешканців шахтарського міста, незважаючи на те, хто з них стане головою, а хто його першим заступником. На мою думку, такий сценарій вже не спрацює, бо вони запряглися в одну упряжку, яка називається «сапогізмом» А жахливий стан комунального господарства говорить про їхню  бездарність,         бездіяльність  та безвідповідальність. Сопожніков піде, сапогізм – житиме!