Антикорупційний сайт Анатолія Бідзюри "Красти не можна"

Четвер, 14.12.2017, 03:41

Ви увійшли як Гість | Група "Гості"Вітаю Вас Гість | RSS | Головна | | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід

Головна » 2015 » Січень » 11 » ЯК НАМ УПОРЯДКУВАТИ НОВОВОЛИНСЬК
21:34
ЯК НАМ УПОРЯДКУВАТИ НОВОВОЛИНСЬК
На превеликий жаль повинен констатувати, що інтереси посадових осіб нашої місцевої влади майже ніколи не перетинаються з громадськими. І не перетиналися ніколи, як це не парадоксально звучить. Візьму на себе сміливість стверджувати, що і у майбутньому цього не станеться. Так і креслитимуть паралельні лінії на одному аркуші, але на максимальній віддалі – багатії самі по собі, а сіра маса виборців - теж так. І обраний громадою міста депутатський загін, за абсолютно жалюгідним винятком, не зробить ані найменшої спроби допомогти злиденному люду, який його обрав, хоч у чомусь. Знаю двох-трьох міських депутатів, що не підклалися під панів із виконкому, котрий майже на 100% складається із «червоних директорів», або осіб максимально до них наближених. Але, найбільшою чудасією є одна місцева, донедавна, «найнаціоналістичніша і найнародніша» фракція. Яка то шкрябалась потроху догори, то зривалась стрімко вниз при прийнятті шкурних рішень, догоджаючи місцевій владі. Допоки остаточно не зарахувала себе у когорту союзників правлячого у Нововолинську, режиму колишніх комуністичних та комсомольських ватажків. Шкода, але члени територіальної громади так і не навчились обирати у місцеву владу людей порядних та чесних, для відстоювання інтересів громадян у міській раді. Основним критерієм для переконання виборців на дільницях, стосовно того чи іншого кандидата в міські депутати, що має представляти їхні інтереси у місцевому мікропарламенті, є дешевий популізм. Або, декларації намірів записані у передвиборчих грамотках претендентів. Те ж стосується і виборів міського голови. Пересічний обиватель міркує приблизно так: «Він (кандидат у депутати) ослінчика чи сміттєву урну біля нашого під’їзду власним коштом встановив, де їх зроду-віку не було. Жарівку закрутив, калюжу сфотографував після дощу, іржаву руру замінив, ораторствував і переконав мене, що все буде добре тощо. То я йому свій голос і віддам. Хай чоловік поживе». І невтямки, що жирування затягнеться і називатиметься воно вже не служінням виборцям, а грабунком людського майна, землі чи бюджетних коштів. Спокус, які вміло пропонуються найвищими посадовими особами міста місцевим депутатам - безліч. Потім, це переходить у майнову та фінансову залежність від перших. Поки не переросте у синдром особистої відданості баризі-шефу і створеній ним «системі». Кримінальному вождю, одним словом. Настає кругова порука. Вона розповсюджується і на прокурорів, міліцію, суддів та СБУ…, і тих державних службовців, які її, як і злочини місцевих владних осіб вміють добре маскувати. У матеріалах прокурорських та інших перевірок, вироках судів, чи у висновках слідчих міліції ви днем із вогнем (або надзвичайно рідко!) не знайдете слів «корупція» чи «неправомірна вигода». Мовою Кримінального Кодексу це зветься, як не смішно, точно так само - корупція. Це підтверджує наведені вище слова про суцільну кругову поруку. Корупція і порука - ось невід’ємні складові посадової злочинності, що викохувалися та дбайливо вирощувалися десятиліттями! Майстерність комбінацій найвищого чиновника ставала дедалі віртуознішою. Підбиралися кадри і потрібні люди, які вміють і люблять вкрасти. Відшліфовувалися методи та способи переконань обранців громади, щодо голосувань у потрібному місцевій владі, руслі. Обіцянки і залякування, батіг і пряник – древні, як світ, напрацювання деспотів і аферистів! Це безвідмовно діяло. Стверджую: всі корупційні схеми, добре завуальовані і майстерно замасковані, розпочинають свій тріумфальний шлях із питань порядку денного на сесіях міськради. Нібито й безневинних, на перший погляд, а насправді із точним прицілом на майбутні крадіжки комунального майна та громадських грошей. Примірки та тренування, як і завчасна перевірка реакції обранців громади на злі справи, що матеріалізовуються потім у конкретні рішення, відбуваються на так званих «днях депутата». Де тихо «вкоськують» і лякають непокірних. Лагідно вмовляють і обіцяють найрізноманітніші блага за «правильні» голосування.. Ця злочинна «робота» дає свої плоди у вигляді престижних авт, вілл, палаців, а можливо, що й лине у вигляді дзвінкої монети на крилах валютних рахунків у вирій - на офшори Віргінських чи інших теплих островів. Тихцем, все спритніше і прудкіше, набираючи обертів, справа просувається. Тепер, місцеві бонзи стрижуть корупційні результати своєї «виснажливої» праці по-максимальному. І хочуть, щоби так продовжувалось завжди. За прикладами ходити далеко не треба. Все у нашому маленькому містечку на поверхні. Зловмисники, навіть, не соромляться своїх брудних вчинків. Звикнувши за десятиліття до безкарності та повної сліпоглухонімоти міліціонерів і прокурорів. Нахиляйся і черпай «бабло», скільки тобі завгодно. Правоохоронці, як правило, на заяви і звернення громадян не реагують. А як і роблять це, то у формі нахабних і наскрізь брехливих відписок. Що дозволяє стверджувати, знову ж таки, про кругову поруку, яка пронизала своїми метастазами місцеву владу і суспільство у дуже хворому Нововолинську… Апогеєм стало нагородження мера В.Сапожнікова орденом від Януковича. Якраз перед Революцією Гідності. Я письмово, від імені ГО «Україна + Польща», намагався переконати очільника міста відмовитися від нагороди, котру він отримав із рук злодія. Та де там! Він і слухати не хотів. Міський голова, із його ж слів - «заслужена людина». Узурпація влади, тобто її захоплення, концентрується в одних руках. Наповнення, а вірніше відсутність такого, конституційним змістом роботи органів місцевого самоврядування не відповідає сучасним державним викликам і очікуванням громади. Яка своїм власним коштом утримує посадових осіб. А насправді – трутнів. Права і свободи громадян Нововолинська ігноруються. Продуктивність роботи для блага виборців і прозорість дій міськрадівського бюрократичного апарату - нульова. Посадові оклади місцевих чиновників та офіційно і власноручно задекларований ними сукупний матеріальний дохід, не відповідає реальному способу ведення ними розкішного життя. По великому рахунку, правоохоронна система міста повинна була б негайно провести масові арешти імовірних корупціонерів та розкрадачів народного добра і бюджетних коштів у місцевій владі. Проте, сам прокурор міста (під час пікетувань прокуратури активістами із вимогою негайної відставки всього її складу за бездіяльність) заявив, що корупції у міській лікарні немає. Очевидно, вона «відсутня» і в інших відокремлених підрозділах, що знаходяться у підпорядкуванні міської ради. На противагу неодноразовим та дієвими прокурорськими перевірками, ще за попередника нинішнього прокурора, пана О.Решетника. Якими, із точністю до навпаки, були встановлені факти корупції та неправомірної вигоди - хабарі, незаконні «благодійні внески», побори, «відкати», поставки протермінованих та проданих по завищених цінах продуктів у школи та ДДУ, крадіжки грошей пенсіонерів у будинку для літніх громадян та беззаконня у КП «Комбінат міжшкільного харчування»… Низка кримінальних справ, які відкрили по цих та інших злочинах, була швиденько та успішно закрита. Продавалася чи віддавалася у «оренду» земля та споруди дитсадків і школи. Що теж підпадає під каральні статті Кримінального Кодексу України і мало б бути суворо та негайно припинено. Як мухи на мед посадовці різних нововолинських відомств, в основному правоохоронних, кинулися у зону АТО. Таким чином намагаючись уникнути домоклового меча люстрації за свої, невстановлені поки-що, злочини. Ви вірите, що вони там знаходяться на «передку», кулеметниками і піхотинцями в окопах, під вогнем гаубиць і «градів», а не у дальньому і комфортному тилу? Ось така правда. Кого вона шокує і не подобається – той хай не читає. Що нам потрібно знати і зробити? На мою думку, зовсім не претендуючи на роль громадського пророка-цілителя чи командира, скажу таке. Нинішній склад місцевих владних чиновників є відпрацьованим комсомольсько-комуністичним, (прокраденим наскрізь, скорумпованим, кримінально-блатним, як вам завгодно буде) матеріалом. Чиновники не зміняться. Як і ніколи не напишуть заяв на свою добровільну відставку. А будуть чіплятися п’явками за висушену плоть громади. Бо так звикли і робили завжди. Та бажатимуть цього до скону. Глобальне, найголовніше питання: коли і як вони підуть? Відповідь проста: це відбудеться тільки у випадку, якщо громада Нововолинська дуже дико, зі своєї власної волі, цього забажає. А досягається це виключно та дуже швидко, кількістю та рішучістю громадян. Станеться оте праведне, і всіма бажане дійство тоді, коли прийдуть скидати стару владу під «жовтий дім» не 600 (як на шахтарському мітингу) людей, не 1 тис. і навіть не 2. А 5 тис., 15, 20… Тверезих, як скельце. Не боязких. Не переляканих і не підлих. Тільки тоді страх чиновників за свої шкури, переважить тваринне бажання утриматись при владі за будь-ціну, а інстинкт самозбереження переможе паталогічну жадібність і зажерливість злодійської правлячої касти. Крапка. Кланяюсь, із побажаннями всіляких гараздів у особистому житті. Хай Господь Всемогутній надоумить нас всіх на рішучі і радикальні кроки задля майбутнього блага наших власних дітей і онуків. Які вже є, і ще не народжених. 07.01.2015 року Анатоль Бідзюра, голова ГО «Україна + Польща», журналіст. Нововолинськ
Переглядів: 447 | Додав: Анатоль | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Меню сайту

Форма входу

Слухаємо

Пошук

Календар

«  Січень 2015  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

...

Погода в Нововолынске

Опитування