Головна » 2015 » Грудень » 3 » ХРОНІКИ НАЙСТАРІШОГО БІГ-БОРДА НОВОВОЛИНСЬКА
00:05 ХРОНІКИ НАЙСТАРІШОГО БІГ-БОРДА НОВОВОЛИНСЬКА |
| Хочу запропонувати увазі користувачів фотографії зі найстарішого біг-борда Нововолинська, який знаходиться на хрущовці де розміщений «Приватбанк», колишній магазин «1001 дрібниця». Хоча, все наше місто нагадує мені велетенську хрущовку, де вже багато років майже нічого не будується для його мешканців.
Саме по цій величезній рекламі, можна відслідковувати новітню історію Нововолинська – вподобання і зміну партійних кольорів місцевої влади, її настрої, калейдоскопи інтересів та політичних пріоритетів. Як у кривому дзеркалі. Саме так воно і є. Члени громади, у центрі міста, за невеликим винятком живуть у королівстві кривих дзеркал - у хрущовках, старезних фінських будиночках та бараках. Майже точно таких по віку, як і наш «новий» керівник «оновленої» міської влади. Котрого поза очі звуть «генсеком» і який вже 18 років править мовчазними рабами, на їхній сором та ганьбу. А насправді – набагато більше.
Який тепер, у міськраді, в’є мотузки із цнотливих і сором’язливих, як незаймані наречені у першу шлюбну ніч, «свіжих» депутатів. Що прийшли на заміну своїм сліпоглухонімим попередникам. Боягузи, як відомо, у Царство Боже не потрапляють…
Проте, мовчати – значить стати співучасником злочину. Як і місцеві службовці та посадові особи у «жовтому домі». Які трясучись за свої шкури, посади, гроші, владу та вочевидь, вкрадене у громади майно, «не помічали», як міські «вожді» роздають чи продають за безцінь міську комунальну власність. У вигляді дитячих садочків, школи, недобудованого басейну, будинків, землі тощо, своїм слугам, родичам і вельми шахраюватим високим дядям зі столиці чи обласного центру. Або й цілі поверхи комунальних багатоповерхівок одній із протестантських релігійних конфесій. Котрі потім, як вбачається, «відробляють» отримане ними комунальне майно голосами на виборчих дільницях. Або у інший спосіб.
Вони, (місцеві начальники) укріплювали на стінах своїх службових кабінетів портрети диктатора Януковича, якого український народ вигнав із країни. А потім, обматюкавши активістів, що перевіряли цей факт та позичивши у сірка очі, лжесвідчили на судових засіданнях і все заперечували. Після чого їх підвищували по службі – за брехню і виключну та повну невідповідність займаним посадам.
Я особисто, не розумію, чому злодіям можна цупити щодня, майно і громадські кошти, а нам не можна їх бити? Бо це самосуд? А самокрадіжки, це не злочини? Це, очевидно, легка розвага для тріскаючих від смальцю багатіїв та їхнього почту. Як на «царських» полюваннях у Павлівських лісах.
Як легко ми, бідняки-голодранці, спокушаємося брехливими обіцянками політичних партій із новими назвами! А по суті своїй - зі заяложеними, старими, як світ, гаслами та закликами. Скільки разів нам обіцяли, що після приходу до влади, вони принесуть у кожну нашу хату, ріг достатку? Проте, ніхто й ні у чому не допоміг нам, окрім націоналістів зі ВО «Свобода», які змінили Україну.
Точно так само, ми віримо й нікчемним папірцям на біг-бордах, що обіцяють нам райське життя. А потім, не йдемо на вибори, на яких можемо все кардинально, раз і назавжди змінити – зневірені, розчаровані, байдужі. Та плачучись своєю гіркою долею, вирушаємо під польський кордон… У світи і найми. Туди - де сміливі і горді народи давно навели порядок у своїх домівках. Посадивши у тюрми злодіїв та бандитів. Ось і нам би так! Єдине, що ми маємо сповідувати самі і вимагати цього від чиновників та міських депутатів, яких ми й обирали – правди! Щодня і щогодини. Постійно контролюючи і перевіряючи місцеву чиновницьку братію, суди й прокуратуру. Хто не згоден – геть!
Найбільше брехливих гасел, що запрошували голосувати за них та хвалилися «здобутками» своєї політичної сили на «1001 дрібниці», ну звичайно ж!, була «Партія регіонів». Жодного разу там не фіксувалася, скажімо, ВО «Свобода», «Громадянська позиція» чи інші опозиційні сили.
А декому із самовисуванців, що посміли заявити про себе без дозволу «папи», хоча й заплатили у міську касу за діючими тарифами за розміщену там агітацію – відривали «голову». Проте, панські «друзі і слуги», розміщуючи там-таки свою політичну рекламу, залишалися незайманими.
Найпопулярнішим «орендарем», очевидно, цього біг-борду у центрі міста, був нині покійний вже голова Волинської ОДА, Борис Клімчук. Старий мій, іще із рухівських часів, знайомий. Якого ми, першорухівці, тоді на свій сором та ганьбу, й угніздили на таку довгу каденцію. Котра, аж надто вже розтягнулась у часі. (посада голови ВОДА була тоді вибороною) Із якого колишня компартійна еліта, що й нині править Волинню, хоче зліпити святого. Ставлячи пам’ятники, пишучи книжки та прославляючи на всіх мас-медійних ресурсах.
Мало хто знає, що побувавши на особистому прийомі у Луцьку, після рейдерського захоплення ПП РО «КТ «Львівська жінка», ми – І.Желізко, Л.Павлосюк, І.Лузанчук і я, так і не отримали від нього відповіді на свої зареєстровані клерком облдержадміністрації, заяви. Хоча, Б.Клімчук поставив весь процес розслідування міліцією цієї кримінальної справи, на свій особистий контроль. Де вона, «успішно» перебуває й донині. Будучи у Нововолинську, на Дні міста, Б.Клімчук дуже гречно привітався до мене. (на фото)
Через декілька місяців, я через знайомих, усно передав прохання високому чиновнику, пояснити, чому немає реагування на письмові звернення. Він сказав таке: «Ти – не мій рівень, щоб я відповідав». Яка чорна невдячність! І злочинна, до того ж.
Зате, із мером Нововолинська покійний, дуже дружив. Дружба ця, була очевидно, не безкорисливою. Результати цього приятелювання, я думаю, стануть відомі громадськості міста навіть через роки. А можливо, що й незабаром. Все залежить, виключно від нас.
Потім, після Революції Гідності, на біг-борді, зі зміною політичних пріоритетів та показної патріотизації, комуністи-пристосуванці у місцевій владі, почали розміщувати фото українських вояків та вислови найвищих осіб держави.
Таким чином, показуючи громаді, що вони (хоча й не публічно) покаялись та перевиховались, ставши гуртом «під синьо-жовті знамена». «Горбатого могила справить!» – скажу на це я.
А тепер дозволю собі привітати нововолинців тими словами, що написані колишнім, найвищим посадовцем області на одному із його віншувань: «Із наступаючим Новим роком та Різдвом Христовим, дорогі земляки!»
30.11. 2015 року
Анатоль Бідзюра, голова ГО «Україна + Польща», журналіст. Нововолинськ
|
|
Переглядів: 325 |
Додав: Анатоль
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
Меню сайту
Слухаємо
Опитування
|
