ХРОНІКИ ВЕДМЕЖОГО КУТКА

Про історію цю, написати хочу давно. Хоча про цей кримінальний   злочин вже писано - переписано, його розслідувано-перерозслідувано, ніхто його всерйоз в провадження, по команді зверху, як вбачається, і не брав ніколи, «глухар-глухарем», одним словом.      

Відомо всім, (не знають про це тільки сліпоглухонімі) що в ніч з 16 на 17 квітня, в Нововолинську було скоєно напад на власника кабельного телебачення «Львівська жінка» журналіста Ігоря Желізка, з метою фізичної ліквідації. Бо навіщо тоді кілерам було пластувати його, як дзіка, нанісши 15 ножових ран. Чоловік виявився не слабкішим від вепра: вже вранці наступного дня після нічної хірургічної операції на кишечнику, назвав прізвища… Здавалось би слідство отримало зелене світло. Але ж ні. Розпочалися гарячкові пошуки причин, що перевели б кримінальну справу по замаху на журналіста в розряд «побутової». Ну там, постраждалий бавився з дівчатками, мав іншу сексуальну орієнтацію… за що його трохи не «пришили» озвірілі традиціонали. Звідкілясь в Інтернеті з’явились оголошення відповідного змісту, про що людина, котра дивом вижила, і не здогадувалалась ніколи.

Все б так і йшло за чиїмось планом, та недорізаний І.Желізко виявився не  з боязких Замість того, щоб перелякано залягти «на дно», «затих» дуже голосно, розпочавши власне розлідування. Тим більше, що його підприємства у Нововолинську і Ковелі (і  як потім з’ясувалося в Стебнику, на Львівщині) були пограбовані фірмою, яка прописалася в шахтарському місті, та мала тісні стосунки, в т. ч. родинні, з високими посадовцями органів місцевої влади. Та про це нижче. Були викрадені абонентська база користувачів та майно на мільйони гривень. Звісно, читач запитає: а що ж прокуратура, суд? А глухо. Не дивлячись на безліч доказів по результатах перевірок КРУ та міліцейських слідчих дій, Волинською обласною прокуратурою кримінальна справа так і не була відкрита.

                   Залишившись з мінімальною кількістю абонентів, без майна та обладнання, «Львівська жінка» виживає завдяки ентузіазму працівників, яким часто не може виплатити зарплату. Було б несправедливим не повідомити, що багато хто зі спеціалістів потерпілого від рейдерської атаки підприємства, навчених і підготованих у Львові, не витерпівши безгрошів’я та психологічного тиску конкурентів перекинувся до них. Не прислухаючись до совісті.

Повертаючись до журналістського розслідування І. Желізка, скажу, що воно матеріалізувалось у «Звернення до територіальної громади м. Нововолинська», надрукованого у спецвипуску газети «Нововолинськ» за 01.09. 2010 р.

Постраждалий від ножа кілерів та сваволі правоохоронних органів журналіст вважає:

1) Причиною замовлення вбивства була інформація по кабельному каналу НФ РО «Львівська жінка» про поставку в дитсадки м.Нововолинська протермінованих продуктів харчування по завищених у рази цінах. Яка була знята з трансляції чиновниками міськвиконкому всупереч законам України.

2) Після оприлюднення цієї інформації в 2007 р на нього почав здійснюватись тиск з метою залякування та відкриття карної справи за правду та іншодумство.         

3) Для викрадення медіа-ресурсу був розроблений злочинний план грабежу абонентської бази користувачів та кабельних мереж в містах Нововолинську і Ковелі за підримки високопосадовців місцевої прокуратури, СБУ, міліції, Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, кримінальних угрупувань Волинської та Львівської областей.

4) Епіцентром дислокації злочинців є Нововолинськ, звідки в нововостворене  Кабельне телебачення ТТІ (Телебачення, Телефонія Інтернет), а також в Ковельське ТТІ шахрайським способом переводились фінанси КТ «Львівська жінка».

5) Всі ці дії,  захоплення майна та мереж «Львівської жінки», «завзята увага» з боку правоохоронних органів, фіскальних організацій, прокуратури та суду є замовленням міського голови Нововолинська В. Сапожнікова для контролю за ще одним ЗМІ з метою обрання  мером міста втретє.

6) До цього злочину мають відношення голови двох судів у Львівській області, посадовці, що мають доступ для фальсифікації бази АРМОРУ, посадові особи з питань викрадення людей Львівської області, «перевертні» в Національній раді з питань телебачення і радіомовлення (минулого складу), «перевертні» в Антимонопольному комітеті України, «перевертні» в прокуратурах Львівської і Волинської областей, міліція в м. Нововолинську, різні фіскальні органи.

7) В прикордонних регонах України у часи «п’ятирічної владної бездіяльності» сформувався потужний, добре замаскований та організований владний злочинний синдикат. З тіньовими обігами коштів на базі фінансів від продажу товарів та протермінованих продуктів харчування, які реалізовуються бюджетним організаціям через посередників, що «виграли» тендери - дитсадкам, школам, закладам харчування, лікарням, училищам тощо, з метою крадіжок коштів територіальних громад в надзвичайно великих розмірах.

8) Мафіозний синдикат із українських та зарубіжних супермаркетів, гуртівень, овочевих баз, складів та інших джерел зберігання безкоштовно, або за невелику плату поставляє в державу продовольчі товари, які мали б утилізовуватись.

9) Синдикат зацікавлений у поширенні  пияцтва, наркоманії, СНІДу, бездуховності, проституції, розмиванні національної ідентичності, насадженні чужих титульній нації звичок і релігій, знищенні українського генофонду, економічної і оборонної потужності та самої Держави Україна.

10) Синдикатом керують невідомі, добре законспіровані та замасковані особи. Не виключено, з числа працівників прокуратур, МВС України, СБУ України, голів районних міст, міськвиконкомів, громадських організацій «Народні збори», окремі депутати-лобісти різних рівнів.

11) За кошти синдикату та вкрадені бюджетні гроші створені та утримуються організовані, добре навчені кримінальні бандитські формування в т. ч. в Ново волинську.

12) За приблизними даними, до керівного складу існуючого в Західній Україні синдикату входить близько 50 осіб, більше половини яких – перевертні з числа високопосадовців різних рівнів та перші особи територіальних громад.

13) Злочинне угрупування швидко розростається, охоплюючи все більші території та число учасників.

14) Синдикат на Волині, терміново, до виборів, намагається прибрати до рук медіа-ресурс з метою захоплення влади.

15) За планами синдикату, КТ «ЛЖ» давно вже повинна була перейти під його контроль, з майном і ресурсами. Ось така «віддяка» міського голови В.Сапожнікова за його багаторічний піар на екранах «Львівської жінки».

16. Волинська обласна прокуратура, маючи в себе документи, що стверджують вищенаведене свідомо затягує відкриття кримінальних справ, щоб забезпечити повне знищення РО «Львівська жінка».

17) Працівники нашого підприємства через бездіяльність правоохоронців, змушені пересуватися по теренах Волині озброєними.

18) На території Волинської області вже відслідковуються ознаки відсутності   конституційного устрою та влади Держави Україна.

19) На безліч наших заяв, поданих до прокуратур всіх рівнів не отримано жодної аргументованої відповіді.

20) В Нововолинську на 10 000 мешканців припадає за статистикою, 19 підприємців. Для порівняння у Луцьку – 56.

21) Нововолинськ - місто безробітних, а ті хто працює змушені вести напівстарцівське існування за 1000-1500 грн., на тлі надприбутків купки владних злодіїв доходи котрих сягають 200 000 – 500 000 грн.

22) У Нововолинську середня тривалість життя чоловіків 45 років, а жінок – 60.

23) Покинуті напризволяще місцевою владою люди не можуть розрахувати на захист прокуратури, міліції, СБУ, котрі захищають «грошові мішки».

24) В результаті навмисного споювання алкоголем місцевої громади у багатьох громадян настала деградація особистості.

25) Місцеві владуутримуючі «пахани» через привілейовані горілчані магазини типу «Аміго», прищеплюють культ пиятики нашій українській молоді, як природний спосіб життя, збагачуючись за рахунок юних покалічених доль. Утверджуючи в молодих серцях зневіру в завтрашньому дні, смертельну безнадію і блуд.

26) Злодії не маючи поняття про порядність, співчуття, допомогу ближньому привчають людей жити без благочестя і традиційної православної духовності.

                   На місце скаліченої і померлої від побоїв першого директора КТ «Львівська жінка» прийшла Ірина Лузанчук, мужня і порядна людина. Яку панічно боїться міський голова В. Сапожніков та його посіпаки.

Ми за своїм і Божим покликанням, не шкодуючи власного життя, боремось і за вас дорогі наші нововолиняни. Ми хочемо, щоб Ви були багатими, позбулися страху, щасливими і здоровими, вільними, не боялись за завтрашній день своїх дітей та онуків. Щоб у Ваших домівках панував комфорт, сімейна злагода та багатство, як душ, так і матеріальне. Ми будемо боротись за повернення вкраденого у Вас майна і землі, що були у Вашій комунальній власності, які так хвацько, наскоком, забрали обрані Вами вовки в овечих шкурах. Прошу заступитись за Ірину Лузанчук, яка сама, починаючи з вересня 2009 р. шляхом нескореності, і опору чиновникам міськради подала до різних правоохоронних інстанцій більше 130 клопотань, притиснувши хвоста деяким місцевим «монстрам». Просимо Вашої опіки у плані захисту життя і здоров’я працівників Нововолинського ПП РО «Львівська жінка» від посягань злочинного синдикату прописаного  Вашому місті.

А в цей час. У відповідь на «Звернення» І. Желізка синдикат наніс удар: у Жовкві вивів з ладу кабельну мережу телебачення «ЛЖ».