Головна » 2017 » Листопад » 18 » МАЙЖЕ ІСТЕРИЧНИЙ ВИПАДОК (ударний фоторепортаж із зони дуже бойових дій)
21:20 МАЙЖЕ ІСТЕРИЧНИЙ ВИПАДОК (ударний фоторепортаж із зони дуже бойових дій) |
| Іду собі легесеньким кроком, наскільки це можливо у моєму віці, нікого не чіпаю і мене ніхто. Аж раптом бачу, якісь цікавого зовнішнього вигляду молоді мужички латають шляхові ямеги на перехресті вулиць Дружби і Галана-Шухевича. Дай, міркую собі, зафіксую історичні кадри ремонту шляхового полотна у цьому районі Нововолинська, «для прийдешніх поколінь» – майже дослівно - як накарбував був міський голова В. Сапожніков на церковних дзвонах. Тим більше, що фото\відеокамера завжди зі мною, ніби третя рука.
Бо ж, подібний ремонт, останнього разу був… (дай Боже пам’яті!) років зо 15 чи може трохи менше, (плюс-мінус - п’ять) тому. Саме у той час, як продали овочево-продуктову базу іваничівського Коопторгу приватному власнику. Проте, не всю. Дещицю залишили для високого міського керівника і його родича. Ну, вони потім збудували там (приватизувавши міську земельку) склади-гаражі для сантехнічного приладдя та інших прибамбасів і теплотрасу, коштом, як вбачається, міських платників податків. А ось, чи обліковували вони тепло всі ці роки, що надходило для обігріву приватних торгових площ – того не відаю. Бо наявність лічильників теплової енергії я не перевіряв, і самі знаєте чому. Це приватна територія: «Стороннім вхід заборонено! Стій, назад, стріляти буду!» Постріл вгору і вогонь на ураження. )) А по тому всьому – склади, поважні й шановані власники продали. О, якби ви знали кому! Ні, й ще раз ні! І не просіть. Самі дізнайтеся – це не важко.
Ну, хоча б погортайте сторінки на сайті міськради. Чому я так впевнено про це пишу, і чи не боюсь позовів до суду? Ні, звичайно. По єдиній причині: маю всі оті рішення міськради із багатьма прізвищами, де зафіксовані, ну дуж-ж-же вже цікавенні люди. А якщо буде вельми потрібно – то надам іще дещо…
Але це вже зовсім інша історія. А вчора, латальники ямиськ побачивши, що я фотографую, пригрозили відібрати і розбити фотокамеру. Наївні люди! Та мені вже зо сто разів цим погрожували, але я завжди виконував те, що задумав. Довелося пообіцяти викликати поліцаїв по «102» щоби склали протокол за перешкоджання журналістській діяльності у публічному місці. І справді: хіба я до них на кухню прийшов? Чи у спальню? Хоча… Я не був проти такого розвитку подій: «мильниця» моя «Fuji» старенька вже, зношена у битвах із міським олігархічно-феодальним режимом, на ладан дихає – то хай би купили нову.
Проте, хлопці швидко схаменулись. І більше не заважали знимкувати. Хоча, матюків і алегорій на стару людину, молодими бугаями було вилито немало. Ну, не таких там, вже художніх і вишуканих, як у першого заступника міського голови\секретаря Нововолинської міської ради А. Сторонського (їм ще до його рівня рости й рости!) та все ж – мають шанс. Можливо і переплюнути. Таланти у нас таки є! Самородки, знаєте.
Хто це був – «Сантехмонтаж» А. Коптюка, чи іще якась там фірма, типу «ахтунг-гут, ямам капут!» - не знаю, і відати того не хочу. Побачимо, скільки воно витримає – те відфрезероване покриття на холодний асфальт. М-депц.
17. 11. 2017 року
Анатоль БІДЗЮРА, член тер. громади, журналіст (спеціально для сайту «РАДАР»)
|
|
Переглядів: 302 |
Додав: Анатоль
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
Меню сайту
Слухаємо
Опитування
|
