Антикорупційний сайт Анатолія Бідзюри "Красти не можна"

Вівторок, 17.10.2017, 04:57

Ви увійшли як Гість | Група "Гості"Вітаю Вас Гість | RSS | Головна | | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід

Головна » 2013 » Червень » 30 » НОВОВОЛИНСЬК: ПЕРВІСНО-ОБЩИННЕ САМОВРЯДУВАННЯ
23:08
НОВОВОЛИНСЬК: ПЕРВІСНО-ОБЩИННЕ САМОВРЯДУВАННЯ

Створити цю публікацію я задумав давно. Та все якось не виходило. Тема нормальна і потрібна для всіх, а особливо для людини, що збирається вп’яте посісти крісло міського голови. Мова піде про ганебну звичку будь-де, і яким завгодно чином,  прославляти самого себе .  Очевидно ви вже здогадалися, що  у преамбулі йшлося про міського голову Нововолинська, Віктора Сапожнікова. У підтвердження своїх слів я надам вам фотодокази, але далеко не всі, бо вони зайняли б надто багато місця. Я не покажу вам світлини, на яких «вдячні» ново волинці обписували різними гидкими словами білборди із розкішними зображеннями мера, а також фото його слуг, що ті написи рано-вранці, заполіровували розчинником. На мою думку, це було б, таки неетично. Хоча, я запросто можу й передумати. Бо нічого такого я сам не видумував і не брехав, а тільки підглянув через щілину в об’єктиві фотокамери на світ, у якому живу. Знаєте, я не расист та й не фашист, тим більше. У країні розв’язана та продовжує напомповуватись велетенська бульбашка антифашистської істерії. Відверто кажучи, я думав, що психоз в Україні, зі чужими для нас всіх «переможними» реляціями, коли промине 9-те травня, закінчиться. Так не сталося. 22 червня він повторився, не дивлячись на те, що цього числа у містах Луцьку, Львові, Ковелі, Володимирі-Волинську, Рівному,  та що там говорити, у майже всіх тюрмах Західної України, «визволителями» із НКВД були ростріляні десятки тисяч «кулаков, буржуєв і прочєй контри». Тепер, «перемогу», вочевидь, будемо святкувати разів зо тридцять у році. Нічого іншого й не залишається. Король, що прямуватиме до тоталітаризму, а не в Європу – голий. У Нововолинську теж для чогось, кимось зареєстрована антифашистська організація. А ось, для чого – слово честі, не відаю. Хоча й здогадуюсь, що деякі люди хотіли б втаврувати елементи віртуальних ознак фашизму у  мій народ, у нашу мову і звичаї та стародавні українські,  багатющі - історію та культуру.   Недарма ж,  нещодавно, російський консул у Криму обізвав зрадниками увесь кримськотатарський народ… Ніби й насправді бувають народи-зрадники. А ось, про РОА генерала Власова, через яку пройшло близько 2 500 000 вояків, і яка воювала проти СССР на боці Третього рейху – ані слівця! Як і про більше, аніж 100 генералів та вищих офіцерів-великоросів, що добровільно перейшли на службу до німців. Проте,  ви не знайдете посеред них, ані одного етнічного українця-воєначальника! Не згадав високий російський консул і про легендарного льотчика-винищувача 2-ї Світової, двічі Героя Радянського Союзу – етнічного кримського татарина Ахмета Хан-Султана. Ім’я котрого стоїть у одному рядку зі росіянином О.Покришкіним та українцем І.Кожедубом. Про рішення Нюрбергського процесу стосовно РОА,  теж анічичирк. До речі, бойовим штандартом у них, був триколор Петра І, а військовим знаком – двоголовий орел. Які використовуються нині у постєльцинській Росії. Як і у нас, «бандерівські» синьо-жовте Державне знамено та Тризуб. Не дивлячись на це, у нас ведеться атака на все українське! Якби я був так, віку років 40-ка, то емігрував би до Канади, або Аргентини, де України є дуже багато. Немало її і у Польщі та Литві. Та й у інших краях, за невеликим винятком. Ми, якщо відверто, не маємо її у своїх душах,  не шануємо і не шукаємо у собі українців, як це робили наші діди. Рідко хто, має вдома «Кобзаря» Т.Шевченка чи православні образи на стіні. Маючи у шафі вишиванку соромиться чи боїться її одягати. При найменшому тиску чи погрозах, переходить на «язик старшого брата», котрий є похідним суржиком від нашої рідної мови. В Україні відмінено День свободи.   І це у ХХІ сторіччі! Це ж те саме, що публічно на державному рівні, викреслити зі Конституції держави Україна увесь Розділ ІІ «Права, свободи та обов’язки…»  І, очевидно, це невдовзі таки станеться через відсутність у нас прагнення до волі.  Місцеві керівники, своєю зажерливістю, грошолюбством, патологічною жадібністю, крадіжками, а надто повсякденною регулярною та щохвилинною брехнею у своїх службових кабінетах та у ЗМІ, накликають на нас кару Божу у вигляді хвороб, стихійних лих, епідемій, неврожаїв, ураганів, повеней і вітровіїв забувши, що Він є Богом правди, єдиним Богом бідних та знедолених.  А найбільша гидота для Нього – брехня.  Чому ми цього не пам’ятаємо?                                        Буваючи часто у інших населених пунктах Волині, мені іще ніде, у таких кількостях не доводилося бачити професійних, по-вождистському виконаних зображень міських, селищних чи сільських голів, як у Нововолинську. Я пропоную знімки різних років, і міг би додати й іще деякі, над якими ви довго б сміялись… Проте, не робитиму цього. Ось Віктор Борисович, тримає величезну шпаківню, схожу на псячу буду - це фото у  газеті «Наше місто» посеред юних орнітологів. А оце, він теж власною персоною, на величезних зображеннях поміж бронзових призерів з футболу 2009 року, на стіні стадіону.  І теж із бронзовою нагородою на бронзовій шиї! А тут, із газону у центрі міста обіцяє громаді, яка його обрала - «стабільність, розвиток, людяність», вже вкотре. Осьдечки, на майдані Незалежності, він із велетенського стаціонарного портрета, на тлі ордена ВВВ СССР, зі серпом і молотом, поздоровляє стареньких дідусів-ветеранів та мешканців підконтрольного міста, ну ніби, як у 50-ті роки минулого сторіччя, «вождь всіх часів та народів» - товариш Йосип Сталін на Красній площі у Москві. Здоровенний, як скатертина календар, прикрашений зображенням Ю.Тимошенко, де Віктор Борисович дякує їй та дарує авансом, оберемок білих троянд. Очевидно, за обіцянку, що вона підтримає  його кандидатуру на мера Нововолинська, учетверте. Але, на фотознімках мітингу, скликаному МО ВО «Батьківщина» у знак протесту проти  арешту Юлі і її ув’язнення у буцегарню, пана мера, скільки не витріщав очі, я так і не побачив. А перший заступник В.Рожелюк, що теж є членом цієї ж таки партії, на тому ж  мітингу, спостерігаючи здаля, робив вигляд випадкового перехожого. Чудні діла творяться тут, як і сама химерно-гротескна «вдячність» для пані Ю.Тимошенко від батьківщинівських «партайгеноссе» за  товсті портфелі та масивні крісла держслужбовців у міськраді, куди леді Ю. їх угніздила.  Вам не здається? Бідна Юля! Очевидно, до трясучки вони боялися опинитися разом із нею, на одних тюремних нарах. А ось телефонний довідник із Віктором Борисовичем на першій сторінці, який у позі давньогрецького філософа і мислителя, очевидно, працює над кадидатською дисертацією економічного спрямування у ТНЕУ. І так далі. Прошу, панове, любуйтеся. І хоч плачте, хоч смійтеся – кому як покладено на душу,  долею та вдачею. 

 

24.06. 2013 року

 

 

 

А. Бідзюра,  голова ГО «Україна + Польща», журналіст.  Нововолинськ. Волинь
Переглядів: 243 | Додав: Анатоль | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Меню сайту

Форма входу

Слухаємо

Пошук

Календар

«  Червень 2013  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930

...

Погода в Нововолынске

Опитування