Головна » 2014 » Серпень » 23 » ОЦЕ ТАК! – 2
|
| Історія недоведених правоохоронцями злочинів посадових осіб дев’ятирічної давнини, про що я писав нещодавно, мала подальше своє продовження. Тільки на цей раз із чиновниками місцевого врядування нововолинської міської ради. А по великому рахунку, вона й не закінчувалась ніколи. Як і не добігала свого кінця і прокурорська сваволя у Нововолинську. Прокручуючи у пам’яті калейдоскоп далеких подій у змаганнях за самостійну Українську державу у 1989-1991 роках, мимоволі приходиш до деяких цікавих висновків. Ну, хоча б, що це ми - першорухівці угніздили у владні крісла нинішніх компартійців, що сплять і мріють про повернення порядків почилого СССР. Яким у солодких снах, до цих пір, маряться милості тоталітарного правителя нинішньої Росії. Так, це через нашу недолугість і байдужість вони й досі сидять у «жовтому домі», що біля стадіону. Не виколупаєш. Але, яка чорна невдячність! Після закриття можливих кримінальних справ, що були заведені у Нововолинську і Луцьку у 2004-2005 роках, вони розпочали судові переслідування по надуманих причинах, перших рухівців Нововолинська. Саме патріотів, тих хто не побоявся відкрито виступити проти – ініціаторів та координаторів акції «Нововолинськ без Сапожнікова». При допомозі адвокатів із приватної фірми зі обласного центру. Послуги якої коштують дуже недешево. Суди закінчились нічим. Бо виявилось, що судити потрібно не відповідачів, а позивачів. Всі п’ять судових позовів із вимогою відшкодування моральної шкоди цим двом особам, та їхні алярмові письмові клопотання до міського суду із відмовами від судового переслідування опозиціонерів, я можу надати у будь-який час. Як і інші, цінні своєю унікальністю папери. Тут все по-чесному: я не збирав компромату задля оббріхування «совісних і кришталево прозорих чиновників». Не підглядав у замкову шпаринку їхніх приватних спалень. І не фільмував картинки на відео. Всі мої слова підтверджені офіційними документами на гербових бланках із печатками та підписами службових осіб. Які можна і зараз віднайти у архівах СБУ та МВС. І це ще далеко не все. Міськрада, у особі Віктора Борисовича, перед Днями незалежності і Шахтаря у 2005 році, подала у міський суд позов на опозиціонерів для заборони всіляких-різних, дозволених Конституцією протестних акцій у ці святкові дні. Суду вистачило розуму відмовити у його задоволенні. Цей факт зафіксовано у судовому рішенні, яке можу надати. Інакше, як переслідуваннями за іншодумство та політичні переконання, це свинство і не назвеш. Знаєте, якби ми запропонували міському голові В. Сапожнікову і його заступникам публічно відмовитись від посадових окладів та всіляких матеріальних допомог на оздоровчо-побутові забаганки та премій за роботи із якимись віртуальними секретами, і ходити пішки на службу горбатими тротуарами безплатно та ще й цілий рік, то підозрюю, що вони радо погодилися б на такий варіант. Ба, більше: мабуть ще і доплачували б у міську касу, добровільно, за право й далі сидіти у продавлених їхніми задами затишних крісельцях, контролюючи міські грошові потоки та керуючи, як заманеться - направо і наліво. Так, приблизно, по 10, а то й по 20 тисяч гривень щомісяця із носа, від своїх щедрот.
Та повернімось до того, що задумувалось. Я знову хочу надати вам офіційний документ із м. Луцька від обласного ВДБЗЕЗ під № 2403 за 20 вересня 2005 року, де стверджуються очевидні факти. (фотокопія-1) Як і у найпершому документі. Тільки, вже на цей раз висновки оперативного міліцейського розслідування, що стосувалися конкретної посадової особи – міського голови В. Сапожнікова. Вони (оперативні слідчі дії) були виконані у повному обсязі, відповідно до «Закону України про міліцію» і містили у собі неприємні та шокуючі для найвищого посадовця дані. Це мав бути крах! Окрім нововолинського МВ УМВС справою займався обласний відділ боротьби із економічними злочинами. Чи відкривали у Луцьку кримінальну справу на громадянина В. Сапожнікова? Скоріше всього. По завершенню розслідування справа була передана у Волинську обласну прокуратуру. І ось тут починається найцікавіше. Як я вже писав у попередній публікації, обласним прокурором у той час був Микола Франтовський. Який прибув на Волинь із Донбасу у результаті ротації. Так і кортить розповісти, що означає це слово. Та стримаюсь. Андрія Гіля, його попередника на посаді відправили, здається, прокурором у Житомирську область. В мене є фото М. Франтовського, який прокурорить нині на Донеччині. Ось так він нині виглядає. (фото-1) Саме він і врятував вочевидь, свідомо чи несвідомо, незаконно чи таки дотримуючись у дечому букв Конституції України та ККУ від остаточної погибелі нововолинського міського голову, як вбачається. Тільки не питайте мене за яку суму. І чи була вона взагалі. Мені це невідомо. Хоча… Деякі напрацювання повинні бути. У СБУ, наприклад. Фотокопію відповіді на колективне звернення учасників акції «Нововолинськ без Сапожнікова» від 01.12. 2005 року за № 07\1045-05, що було зареєстроване у приймальні обласної прокуратури, де ми побували на особистому прийомі у прокурора М. Франтовського, надаю повністю. І яку інакше, як словоблудством не назвеш. Окрім того був іще протест Нововолинської міської прокуратури за підписом в\о прокурора Л. Герасимчук № 1116 від 13.08. 2004 року на «легендарне» рішення наших депутатів №12\20 від 25.03. 2004 року, щодо самовільного розширення меж Нововолинська за рахунок земель навколишніх сіл. (фотокопія-2) Із приводу чого Нововолинський міський суд, своїм вердиктом від 26.11. 2004 року, поставив жирне «ні» на «державницькому» рішенні міського депутатського корпусу. Дуже цікавий документ. Були суди й з Іваничівською районною радою за те ж саме… Підіб’ємо підсумки. Не дивлячись, що наш МВ УМВС та Волинський обласний ДСБЕЗ провівши слідство довели незаконність службових дій міського голови В. Сапожнікова, а відповідно й завдані державі Україна збитки у особливо великих розмірах – 1 млн. 409 тис. 600 грн., все залишилось, як і було. А також, мали місце й ухвали судів, що дзеркально відображали висновки слідчих у міліції. Випадковість? Так не буває. Щось, аж занадто їх багато, випадковостей. Розчерком пера лишень однієї прокурорської держиморди пішла коту під хвіст вся титанічна праця вірних Присязі нововолинських і луцьких міліціонерів. Правда тихо врізала дуба. Імовірні злочини не були доведені в судах. Бо до суду міліцейські напрацювання, які виявились «сізифовою працею», одноосібно не допустила Волинська обласна прокуратура. Якщо злочини не були скоєні, то хай невинуватість посадових осіб місцевого самоврядування доведе суд! Хто давав право обласній прокуратурі вирішувати за суддів? Де, і якій країні світу, така сваволя може відбуватися?! Стверджую: Майдани, жертви, Небесна сотня та іще тисячі смертей і покалічених українських хлопців внаслідок війни на сході України – це розплата за покривання організованої злочинності прокуратурами та зловживань службовим становищем місцевих владних феодалів всіх рівнів. Це - цинічна прокурорська сваволя у периферійних та центральних прокурорських відомствах. Не виняток і наша міська прокуратура, що знаходиться у подарованому їй депутатами комунальному приміщенні колишнього дитсадка № 9. Новому обласному прокурору Вадиму Максимову потрібно було б таки зацікавитися цими, та й іншими справами скоєними у Нововолинську за розлогий період правління останнього «нововолинського диктатора». Якщо він - обласний прокурор, приїхав із Києва служити Волинській громаді, а не на заробітки, як інші «заслані козачки» і не для чергового «покращення» свого особистого майнового, матеріального та житлового становища. І розібратися врешті-решт, зі своїми заступниками, що персонально виїжджають на розслідування ДТП скоєних п’яними суддями і депутатами. А потім, пресують інтернетсайти із вимогою зняти матеріали, де їхні персони «засвітились» на фото і відео.
І, наостанок ось що я скажу, Вікторе Борисовичу. Тиснути на мораль і апелювати до вашої совісті, знаючи ким ви є насправді і чим займаєтесь у нашому напівзруйнованому Нововолинську, та й у деяких інших місцях теж, я не збираюсь. Ви там, зі своїми неймовірними і можливими чикагськими звичками – типу найманих кілерів, замахів, викрадень підприємств, каліцтв, компромату, рейдерства, пліток та брехонь обережніші будьте. Рішучих людей у Нововолинську вистачає. А особливо зараз, у ці дні, коли настав момент істини і всі чекають на закон про люстрацію… Невідомо, чим воно все закінчиться для вас. Поїздки у приватних бусах із назбираними, скажемо так – можливо й вами, а можливо й ні, речами та панцержилетами для українських бійців і продуктами у зону АТО, можуть не допомогти. Я міг би вчергове, у сотий раз, запропонувати вам та очолюваній вами скам’яніло-викопній, закомунізованій місцевій владній команді написати заяви про свою відставку. Ви вже один раз робили це у фойє міськради. Проте, я не буду вас до цього змушувати. Хай все йде за планом Того, Який втрутився у процес і проводить правдиву, і таку дуже потрібну для Нововолинська та й для всієї нашої Батьківщини, невідворотну процедуру.
16.08.2014 року
Анатоль Бідзюра, голова ГО «Україна + Польща», Нововолинськ
|
|
Переглядів: 417 |
Додав: Анатоль
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
Меню сайту
Слухаємо
Опитування
|
