Сенсація, панове. Вчора, 22 серпня 2013 року, о 21-00 год. на автостанції міста Нововолинська, невідомі молодики спортивної статури пограбували Василя Любарця – легендарного організатора протестної врадіївської ходи, за маршрутом «Миколаїв – Київ». У Нововолинськ він приїхав зі Львова із Всесвітнього Конгресу українців, на запрошення свого товариша Василя Мартинюка, котрого не так і давно, завдяки протестам громадськості звільнили після пів-річного «лікування» у Луцької обласній психіатричній лікарні № 1, закритого типу. Вийшовши з автобуса «Львів-Нововолинськ» на перон нашого, тепер вже без сумніву відомого на увесь світ шахтарського міста на Волині, і поклавши на лаву дорожній наплічник, В.О.Любарець зателефонував про своє прибуття.  Раптом, ніби вродившись, до нього підійшли троє здоровенних хлопців. Двоє, прогрожуючи фізичною розправою і штовхаючи, почали видирати з руки мобільного телефона, а третій зайшовши зі спини поцупив рюкзака. Після чого почав тікати по стежині поміж бараками, що веде до міліції. Двоє бандитів побігли у місто. Василь Мартинюк, котрий зустрічав свого гостя, запізнився на 4 хвилини. Сутеніло. В.Любарець не став переслідувати грабіжників. Зателефонував на 103. Ніхто не відповідав.  Після цього, за порадою людей, котрі стали очевидцями атаки на громадського активіста, пішов у міліцію де й заявив черговому капітану про розбійний напад. Викликали слідчого кримінального розшуку та слідчо-оперативну бригаду. Приїхав начальник міського УМВС О.Степанюк. Розпочалися дії по встановленню злочинців, опитування та протокольна фіксація. Вкрадені речі у результаті пограбування – ноутбук за 8000 грн., одежа, взуття, особисті речі та 1000 грн. готівкою. Окрім того, три паспорти – американський та два українських: закордонний і внутрішній, щоденники, мапи та особистий архів. Всього, за словами В.Любарця, на суму більше 20 000 грн. Порушена кримінальна справа. Ведуться слідчі дії. Від імені мешканців Нововолинська я і мої товариші просимо пробачення за цю гидку пригоду у перший, і надіємося не останній його приїзд у наше місто. Хоча, без сумніву, після майже безпроблемної пішої протестної ходи «Врадіївка – Київ», столичних  мітингів проти владної сваволі в Україні та замовного, як вбачається, тюремного ув’язнення згідно постанови Шевченківського районного суду міста Києва, негативний осад і накип від пограбування у перші хвилини свого перебування у Нововолинську, таки залишаться. Хай, навіть, на підсвідомому рівні. Василю Олексійовичу! Повірте, більшість членів нововолинської територіальної громади є добрими, чуйними, порядними і чесними людьми. Хоча й дуже заляканими і полохливими. Проте, так не буде довго. Звертаюся до начальника. Нововолинської міліції: пане О.Степанюк! Зробіть все можливе і неможливе, щоби знайти зловмисників для обов’зкового їхнього покарання і повернення вкрадених речей. Особа потерпілого і ваш службовий статус головного міліціонера міста, до цього зобов’язують. Громадськість, у випадку гальмування слідства і затягування у часі, вас просто не зрозуміє.

23.08. 2013 р.

Анатолій Бідзюра, голова ГО «Україна + Польща», журналіст. Нововолинськ