Антикорупційний сайт Анатолія Бідзюри "Красти не можна"

Вівторок, 22.08.2017, 08:12

Ви увійшли як Гість | Група "Гості"Вітаю Вас Гість | RSS | Головна | | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід

Головна » 2016 » Квітень » 1 » ТРИ СМЕРТІ ПАНА РАТУШНОГО (фейлетон)
09:06
ТРИ СМЕРТІ ПАНА РАТУШНОГО (фейлетон)
Капєц, блін. Мер лежат у реайнімац’ї, почти при смерти, а тутка піпсу масковську і хахляцьку по єго каналу ТТ’Ї, гуцюцикают. Ніби, у віко труни цвєхи кінські забивают, і яко трутні танцюют, ногами чечотку вибиваючи, сучари. Так мало того, іше й денно і нощно, з вечора й зранку! Всі двайцєть штери часа на добу. Ти чого, Яремку, не дасиш каманди своєму «КБ ТТ» на «Лебединоє озеро» перейти? Альбо, на якусь гиньшу, сумнішу чи траурну мелодь? Тутка, всі церкви мают у звони бити, задля любімого пана Ратушного, у всеньких святих здоровлє єму вимолюючи. Всі, до єднего священики обох патріярхатув, протестанти і мусульмани, буддисти та іудеї в єдному пориві, мають вклєкнути на коліна, і стати раком у прокльонах. І зоставатися так до повного єго виздоровлєнія. А главний піп, у парадних ризах, при многоті всенького кліру і регаліях, должен постити три неділі підряд, і рісочки до рота не взєвши. Та води не пити, оголосивши, почти-што сухую голодовку. На площу дохтурів, комунальників, вчителів і державних та мейсних службовців, котрих бюджетниками кличут, позганєти. Всіх школярів і діток зо садочків разом із воспітатєлями залучити. Хай моляться за дарованіє жизні пану Ратушному. Бо хліб свій зацвілий і чарствий із гороховов кашов, треба одроблєти. А то, мля***ь, по городскому радійо скоромні пєсьні поют: «Долбім ми смолоду, чьорт вазьмі, чьорноє золото!» і «Я люблю тєбя жизнь!». І прапора на ратуші не приспустили. І лєнту чарну, на знамено не прикріпили. Так і підозрівається, що Хвойденко, шеф радійо, хоче боса до біса поскорше сплавити. Обіжаєте, В.В., обіжаєте! Нас, його поклонніков. Ми нігди і ніц, нашого сивеньковусого Ратушного вам на тортури не оддадім. А радійо «Ньйова», йому вторит, біду іше вєнькшу накликаючи. Ну, чого так?! Якісь нелюди і дурцибеллі, прости Боже. Піст же. І пана нашого, стародавнього, врачі пользуют, круглосуточно йому жизнь рятуючи. У палаті окремішній, всілякими закордонним причандаллями напханої, і куди нєт ходу простому і бідному кандидату в покойніки. На колясочці гінвалідській, вивозят і завозят. Аж-но у медсєсстьор і у фершалів отдєла реанімаційонного, щелепи одвисают і скальпелі зо шприцями із рук валятсі… А главред, пан Бєсовой із «Нашого мєйсця», хоч би слівцем на своїх шпальтах, про болєзнь пана шефа обмовився. А ще соратнік по веденню незадєкларірованного способу життія і сокритих доходув, називається! Ото, хай пан Ратушний побачат, яку гадину на грудєх пригріли. Так воно завжди було. Троха шо, і шукай вітра в полі, цебто друга в будяках. Як і річну бюджетну дотацію на «НМ» у шестицифровому вираженії за брех-агітацію, проплаченную. Як і за оренду: 1 гривню метр квадратовий - всенька редакційонна пльощадь. Та така велика, як для лошаді конюшня. А воно вже того, тю-тю, та й зліняло! Ніби Панас у коноплі. Все. Із днє завтрашнього ставлю свою вірну Гандзю на паперти, пожертви на ліки збирати. І на рентгенапарат для детального обслєдованія. За 910 000, корейського виробництва. А двох своїх дочок – Матильду і Роксоляну, коло ратуші. Хай на оренду житла, яке пан Ратушний орендуют у свого свояка, бляд,.. перепрошую, блягодійні внески приймают. А то ше вижене, родич довбаний, рахунки непролачені уздрівши… Треба нам того хорого чоловіка спасати. Чи списати? Хм… А то знаєте, можут замордувати тего древнього пана. Інформаційним мовчком і сокриванієм єго нєсмєртєльної болєзні. А може, вони його у кайданках там тримают… До батареї отопітєльной, прікованного. І їсти-пити ніц не дают. Давлюсь шмарклєми і сльозами обливаюся! То й, бідний наш пан Ратушний там, утортурований, хриплять передсмертно пересохшими губами, зубом цикаючи: «О-о-о, води мені… Хр-р-р-р, і кряпєльницу зо фізрозчином та глюкозов хочу… Ін’єкцію пєніцеліни, внутрівєнно!» А пан Моррозелло, дохтур найглавнєйший, одвічают зо смішком та діявольсков грімасов: «А хвігуру зо трех пальцув! Не дождетес. А коби здохли!» Уявив я отак собі, сів і заплакав. Треба чоловіка, звідтам, ослобонєти. Бо він у нас і прокурор міста, і голова суду. І начальник поліції та СБУ. Напишу заяву до поліцейського постерунку. Хай із Національнов гвардійов, з автоматичнов збройов, реанімац’ю штурмуют і повернут нам тего заслуженого газду. Все. Рішенніє прийнято. Гандзю, Матильду і Роксоляну – на паперть! А я за поліціянтскою підмогов. Будемо із дохтурської темниці, силов оружжія, нашого любімого мера визволєти! А на холеру нам хтось гіньший? Хто нам ше так гостинно буде у парьку культури, так би мовити, мангали і столи на виїздной торгівлі накривати? А дєнь побєди, а парадікі зо червоними штандартами і серпами й мольотами на демонстрац’ях, устраювати! А стрічечки чарно-помаранчеві на груди чіплєти… І брехати нам хто так, як по писаному, не запикуючис, буде? Ми до тего, за 25 літ, бардзо звикли. Ніц не дамося. Пили, і будемо! Крали і крастимо. Матюкалис, кололис, палили табаку у громадських місцєх? Блювали і ригали, оковитою повпивавшис? То й далі так волимо. А сусідів оббріхували, а у судах кривосвідчили неправдиво? І те робети будемо. Бо хочемо того бардзо. Нам так, комфорьтно і затишно. То єсть наш способ життя. І стан внутрівєнного, душевного состоянія. Вперьод, за освобождєнієм пана Ратушного! 27.03.2016 р. Юзьо Обсерватор із Коломиї, ниньки волиняка. (Монолог Ю.О. записав А.Бідзюра)
Прикріплення: Картинка 1 · Картинка 2
Переглядів: 64 | Додав: Анатоль | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Меню сайту

Форма входу

Слухаємо

Пошук

Календар

«  Квітень 2016  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930

...

Погода в Нововолынске

Опитування