Головна » 2017 » Листопад » 7 » В.Б. САПОЖНІКОВУ - МЕРУ НОВОВОЛИНСЬКА. ГРОМАДІ МІСТА. ОСОБИСТО В РУКИ
22:12 В.Б. САПОЖНІКОВУ - МЕРУ НОВОВОЛИНСЬКА. ГРОМАДІ МІСТА. ОСОБИСТО В РУКИ |
| Оце, перед вами панове, тротуар. Перед міським судом, на вул. Гагаріна, 14, який перед тим був дитсадком, і цілком та повністю належав нововолинській територіальній громаді. Як і інші дитсадки та школа № 6 у центрі міста - де нині ТНЕУ. А також, багато інших комунальних споруд і об’єктів. Бо вона – її величність, міська громада, збудувала це за свої трудові гроші. Я сподіваюсь, що ви - члени громадської спільноти не настільки тупі, щоби стверджувати, ніби ці прекрасні споруди були збудовані місцевою владою на чолі із «заслуженим господарником» В.Сапожніковим за їхні власні кошти, вийняті із бездонних глибин кишень місцевого, спаяного родинними, кумівськими та іншими вузлами, «комуністичного братства» - державних службовців і «червоного директорату», які й досі при реальній владі… Завдячуючи нашій байдужості, незрозумілому переляку, нерозумінню того, що найбільшою нашою цінністю є не бакси, фунти чи гривні, а конституційні права і свободи та українське законодавство. Ну, ось скажімо, дитсадок № 12 де нині міський центр зайнятості у провулку Поштовому, 1 або ДДУ № 1 по вул. митр. Шептицького (колишня Піонерська) – нині Державна фіскальна служба (податкова). Чи дитсадок № 12 на вул. Грушевського – школа ДОСААФ та садочок № 16 – відданий міському електромеханічному коледжу, на вул. Маяковського. Та й, до речі, прекрасний будинок на Маяковського, 19 переданий міській прокуратурі. І приміщення міського суду, на вул. Гагаріна, 14, яке колись було комунальним дитсадком № 4 і належало громаді, чого би там Віктор Борисович не говорив і не відписувався за поганою своєю звичкою…
І багато чого іншого, подарованого міським головою «потрібним» державним і не, інституціям – ніби, як купівля єзуїтських індульгенцій в обмін за непритягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності, через власне беззаконня, задля «курячої сліпоти» правоохоронних та інших організацій. Щоби сховати кричущу сваволю та порушення конституційних прав і свобод громадян – членів міської громади Нововолинська. А також інші, «царські подарунки» для своїх приятелів і родичів.
Якщо панство думає, що ці, та велика многість інших комунальних споруд і міської землі перебувають у громадській власності до цих пір, то воно фатально помиляється. Я маю офіційні відповіді на цілий список моїх інформаційних запитів від міського голови В.Сапожнікова і його заступників щодо доброї сотні одиниць комунального майна і земельних ділянок, котрі належали зовсім недавно ще, громаді і які вже того, як кажуть і вбачається – тю-тю... І я це обов’язково опублікую – настане час.
Проте, повернемося до тротуару перед міським судом. Знаєте, дивно, що наш мер – тіньовий голова, можна сказати, місцевого Нововолинського суду (і закамуфльований «міський прокурор» теж!) що приїжджає туди, схоже, давати цінні юридичні вказівки діючим суддям, щодо майбутнього змісту деяких судових постанов і ухвал, та й допустив до такого аварійного стану той злощасний тротуар.
Він теж, там інколи буває. Ну не сам, звичайно, - а зі своїм адвокатом. Коли добряче вже припече. Хоча, мер В. Сапожніков на жодне судове засідання згідно моїх позовів до нього, по своїй регулярній, протиправній діяльності і зловживаннях посадовим становищем, так і не прибув! Ну, не було його на жодному судовому засіданні ні в Нововолинську, ні у Львові, Іваничах чи Володимирі-Волинську! Чому б це, не здогадуєтесь? То я вам скажу – він боявся! Ні, не мене – Бідзюри, а української Конституції та антикорупційного законодавства держави Україна. Які я зі своїм адвокатом тлумачу та розумію буквально й однозначно – без юридичного словоблудства і кривих висловів, притаманних протилежній стороні на судових процесах, і називаю речі в судах своїми справжніми іменами: підлабузників - підлабузниками, членів кримінальних ОЗУ – місцевою мафією, хабарників – хабарниками, корупціонерів – корупціонерами і так далі.
І наостанок. Вікторе Борисовичу! Сподобтеся дати команду доробити тротуар перед судом – починаючи із того місця, куди ви поставили свої передні ноги із С. Сафульком (на фото). Бо в недобрий час, впадете і заб’єте коліно чи ліктя. І знову підете на лікарняний. А ходити в суд, вам іще дуже часто доведеться. Гарантовано.
04.11. 2017 року
А.БІДЗЮРА, член тер. громади. Голова ГО «Україна + Польща»
|
|
Переглядів: 269 |
Додав: Анатоль
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
Меню сайту
Слухаємо
Опитування
|
