Головна » Статті » Мої статті

ПРО “БРЕХИ”, ЧИНОВНИКІВ І ВІЧНУ ДУШУ

 

        ПРО "БРЕХИ”, ЧИНОВНИКІВ І ВІЧНУ ДУШУ

 

                   Мені дуже подобаються сучасні владні бюрократи,як приватні особи.”Бюро”- контора (франц.) і "кратос”- влада (грецьк.)

Мало того,я їх палко кохаю,але певні претензії до них,як до посадових осіб,

даруйте за каламбур,маю.І за це вони не люблять мене,бо вони,(претензії)

ґрунтуються на Законах і Конституції держави,яких вони у своїй повсякденній

роботі дотримуватися,вперто не бажають.Скажу більше: дехто з них нагадує

окремих священників, які твердо переконані у тому,що люди йдуть до храму

помолитись їхній святості,а не Божі        й. Це – як нинішня магазинна шинка,  на

вигляд м”яка і гарна, а насправді, гумова, без спецій і запаху,виготовлена з тва-

рини невідомого людству виду,ніби з іншого виміру.Прости,Господи.

                            Придивіться до чиновників і зрозумієте,що вони брешуть,як

дихають . На роботі,вдома,навіть дітям і самим собі.І за звичкою,увірувавши у

свій талан пустбреха,щосекунди видають один "брех”,і життя їхнє починає ви-

мірюватись не роками,а"брехами”.  "Брехи”,як умовні одиниці, поступово ущільнюються і накопичуються стаючи "кілобрехами”,”мегабрехами”,”гігабре-

хами”,перетворюючись , поступово, в гроші.

Інакше,як пояснити факти побудови ними,на незаконно придбаних земельних

ділянках,”родових вілл”,схожих на на замки раннього середньовіччя.

Ну,мабуть,не на скромну зарплатню держслужбовця? І не на спадок масово

вимираючих ,  за кордоном, далеких родичів.

Зовсім нещодавно,один із них,на "зекономлені”від проїзду в громадському

транспорті гроші,купив собі престижну "тачку”.

Я знаю,звідкіля вона в нього взялася.Але,дозвольте,комунальна власність і міська земля належать і мені,і територіальній громаді! А крадуть її , обрані нами ж,знахабнілі від безкарності бюрократи,користуючись нашим мовчанням

і фальшивою,традиційною у віках,сором”язливістю.Мовляв,хай,воно не моє,

візьме той чоловік трохи ,і розбагатівши,заспокоїться – думають "казли”.

Не заспокоїться,накравшись.Такого не буває. "Брехи” не дозволять.

                   Такі люди не задумуються,що колись,по закінченню їхнього життя

на цій планеті,де ми всі гості,повернувшись додому,у недосяжній далечині,як на людські мірки,у сотнях тисяч світлових років… Десь, в секторі Альфа Центавра,чи Касіопеї, Координатор Всесвіту накаже помічникам зчитати  з

вічних DVD-дисків їхнє життя.І відкриються Йому суцільний "брех”,гидота

спустошення душ,жадібність і обман.Маніакальна пристрасть збагачення за

будь-яку ціну,зіграє з власниками цього,не навченими вірувати в Бога, злий жарт у іншому світі.Де не мають значення ні гроші,ні громадянство інших

країн,ані маєтки,ні "брехи”,що так виручали їхніх власників тут,на Землі.

                            Там, вони підпадатимуть під Страшний трибунал.Туди не

можна буде взяти ані пилинки,не те що "брехів” чи грошей!

 А тіла перетворяться в порох ,звідки й були взяті.Вони повернуться додому,до

свого Батька Правди,який суворо спитає про все. У провину їм можуть бути

поставлені і сотні тисяч душ ненароджених дітей,батьків котрих вони вбили

злиднями,СНІДом,пограбувавши і обікравши при допомозі "брехів”. За титуль-

ний народ цієї землі,наївний,добрий і довірливий,що жив тут зі стародавніх

часів.

Це моє бачення трагедії,що спіткала український народ.Грішної людини,крихітного немолодого вже,чоловічка,котрий разом зі своїми одно-

думцями,копошаться посеред вселенської брехні і тупості.І намагаютьс      хоч на

грам,на міліметр,ват, ампер,мікрон…зменшити "гігабрехи”і полегшити життя

корінного народу з якого прийшли в цей світ.Бо люди ці,повірте,того заслуговують.Своєю лагідністю,працелюбством і біологічною витривалістю.

                            Знаю напевне: вони повинні жити краще,але це можливо

тільки за своєї,а не чужинської влади.Твердо знаю і ще одне.За "брехи”,(не

важливо,кіло,мега чи гіга) можна потрапити до найжахливішого у Всесвіті

місця, і втратити найцінніше,що є у кожної людської істоти – безсмертну

душу.

 

26.О7.2ОО7 р.                           Анатолій Бідзюра, Нововолинськ, Волинь              

Категорія: Мої статті | Додав: Анатоль (23.03.2010)
Переглядів: 523 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Меню сайту

Форма входу

Категорії розділу

Мої статті [24]

Слухаємо

Пошук

...

Погода в Нововолынске

Опитування