Головна » Статті » Мої статті

Що у Нововолинську гостріш: щира правда, чи кілерський ніж?
Звернення –виступ на мітингові
в рамках акції "Пробудись, Нововолинськ!"
25 квітня 2010 року

Сьогодні ми зібралися під національним прапором та зеленим прапором – знаменом кольору весни та життя, щоб привітати пробудження Нововолинська! Ви прийшли – отже почули наш заклик: ПРОБУДИСЬ, НОВОВОЛИНСЬК!

Дорога громадо! Я зараз звертатимуся до Вас у кількох статусах.
Спочатку – як жінка і дружина, чийого чоловіка Желізка Ігоря Миколайовича, засновника і директора підприємств «Львівська жінка», ледь не зарізали біля власного житла, нанісши йому чисельні ножові рани. Такий результат нашої законної боротьби за власне підприємство, власну громадянську і професійну позицію. Отже кожному з Вас, як і мені, тут неконтрольовані законом сили сміють погрожувати й здійснювати погрози. Чи може мешканець міста почувати себе в безпеці, відстоюючи свої законні права? Ні. Не може! Прокиньтеся, бо те, що трапилося з моїм чоловіком, може трапитися будь з ким із Вас.

І тим страшніша ситуація, що жертвою бандитів стала й покійна дружина Ігоря Желізка, Христина Кравець, котру у 2004 році побили на тому ж місці, що і тепер чоловіка, а за пів-року болю у неї виявили рак, з яким вона боролася три роки і померла у 2008-му.
Тоді ж у 2004 році тут, у Нововолинську, був перший замах і на директора «Львівської жінки» - Ігоря Желізка намагалися отруїти миш’яком, однак він дивом лишився живим. Як дивом лишився живим після нападу минулого тижня.

Скільки жертв беззаконню має принести людина нашого міста, щоб відстояти свою честь, конституційні права і свободи?

Тепер я звертаюсь до Вас вже як журналіст, людина зі сформованими принципами і позицією. У нашому місті панує засилля міського голови, у той час, коли, навпаки, влада повинна уособлювати думку, дію і прагнення міської громади. За багаторічне перебування Віктора Сапожнікова у кріслі мера громадою втрачене адекватне розуміння її ролі, її потужності і закладених можливостей. Громадо, пробудись! Запитай себе, чи згодна ти з кроками міської влади щодо розподілу землі та нерухомості, щодо свободи слова та прогресивних ініціатив, щодо найпершої потреби кожного з нас – жити у безпеці, довіряти міському голові та депутатам, бути впевненим у завтрашньому дні.

Підприємство, яким я керую, потрапило у біду. Колишній директор Ігор Іщук виявився злодієм, викравши майна та коштів у неймовірній кількості. Він знайшов однодумців, котрі не гребують украденим, - це Віктор Ярема, Борис Очеретко, Оксана Редько, - так виникло підприємство «ТТІ». І це підприємство почалося й надалі існує за принципами, які сповідує нинішня влада міста – громаду обдурюють, але вона про це здогадується надто пізно чи виявляє гірку правду, коли у неї все вкрадено та цинічно схвалено депутатами, котрим Ви довірили свою долю.

А ті депутати, що сміють висловлювати свою думку і позицію, стають неугодними «білими воронами».
Тут доречно сказати про свободу слова, а вірніше про її відсутність. Жодного разу на сесії міської ради мені не дозволили виступити. Чому? Бо влада не рахується з думкою, котра для неї некомфортна й ускладнить її життя. Міська газета висловила позицію «ТТІ», а нашу позицію проігнорувала. Чому? Та ж відповідь – бо місцеві ЗМІ працюють на замовлення міської влади, а суперечити їй – собі ж життя ускладнити.

Варто було мені обмежити у програмі каналу «Львівської жінки» передачі про міську владу, враз почула обурення із «білого дому». Але ж, шановний міський голово, то є велика нескромність у такій кількості перебувати у ефірі та на шпальтах газет. Добрі справи, зроблені Вами, і так будуть помічені громадою. Народ завжди знає, за що дякувати мерові, а за що ганити. На першій шпальті та на екрані має торжествувати образ громади, звичайної людини, яка свого часу свої сподівання поклала на Вас, пане Сапожніков.

Намагання знищити наше підприємство триває й до сьогодні. Те, що відбувається знищення чесного бізнесу – типово для нашого міста. Просто підприємці, котрі потрапили під категорію неугодних, не змогли з різних причин відстояти себе. А наша доля набула розголосу, бо ми опираємося і будемо йти до перемоги. З вересня минулого року ми б’ємо у всі дзвони, але кількості наших заяв до міліції та прокуратури вистачить, щоб підкласти їх як твердиню і вирости у Ваших очах у прямому й переносному значенні. То чим же став замах на життя Ігоря Желізка у світлі життєвого стилю сильних міста цього? Замах став результатом злочинної бездіяльності прокуратури та неповороткості міліції, чому важко знайти виправдання.

Досвідом ігнорування заяв і звернень про справедливість може тут поділитися не один присутній. Багато разів сміливці намагалися добитися правди про продаж об’єктів комунального майна, про перерозподіл сфер впливу у місті – все ігнорувалося. А борців за справедливість сам Віктор Сапожніков вважає людьми неадекватними, як це було проголошено не раз, наприклад, на сесії чи на власному звітові перед громадою, котрий став апофеозом славослів’я та лицемірства.

Нововолинську, пробудись! Я не вірю, що ти не розумієш, що відбувається. Як нищать «Львівську жінку», так врешті знищать усе прогресивне та демократичне, на чому має базуватися омріяна нами держава.
Міліція боїться, прокуратура мовчить, чиновники чинять на свій розсуд… Головний інженер ВУКГ зриває наші кабелі, бо вважає, що має право нам вказувати, як працювати.

Що з цього у результаті виходить? Що беззаконня стає правилом. Що замах на життя Желізка переводять у розряд банальної пригоди й намагання зробити самого Желізка винуватцем замаху на нього! А кому заважав Ігор Желізко? Тим, з ким воює за своє майно і права, за свою громадянську позицію і честь. До кого він у опозиції – до нинішньої міської влади, до «ТТІ», до злодів-співзасновників «ТТІ».
То від кого чекати підтримки та захисту? Від тих, хто покликаний законом? Дуже хочеться, але мала надія.

Хто ж нас захищав та рятував упродовж усього періоду протистояння самочинству влади та підприємства «ТТІ»?
Першим відгукнувся покійний нині Слабик Михайло Михайлович. Він сказав: я підніму громадських діячів у справедливій боротьбі за «Львівську жінку». Своє слово дотримав. І усім своїм життям він не лише декларував, а й діями підтверджував громадянську та національну зрілість.
Прийшов на допомогу Бідзюра Анатолій і став нашим другом та соратником, як у професійній, так і в громадській діяльності.
Прийшов депутат і громадський діяч Віктор Нікітюк, прийшов громадський діяч Володимир Мигас, прийшов громадський діяч Зосим Колбун.
Наші думки поділяють екс-депутат Кліндухов. Нашою долею стурбований депутат і підприємець Андрій Самков, підприємець Андрій Кратюк, колишній підприємець Василь Ковальчук та багато інших.
Нехай вам Бог посилає здоров’я та успіху у Ваших починаннях.

А ми віримо в успіх нашої акції «Пробудись, Нововолинськ!». Я вірю, що люди з такими чеснотами як самоповага, повага до оратора, з якою Ви вислухали мене, зможуть здійснити прорив у своїй свідомості й надати перевагу правді й честі громадянина, патріота, сина України у собі ж самому. Крім нас самих нас ніхто не захистить.

Я стою перед Вами, як ваш вибір. Ми щодня робимо крок до вибору, мусимо пиймати рішення у згоді чи незгоді з власним сумлінням. Іноді нам не вистачає власної потуги й сміливості. Мусимо до когось іти за підтримкою. Отож запам’ятайте, що перед Вами стоїть жінка, яка може стати восени на виборах міського голови Вашим громадянським вибором. Перед Вами – альтернатива сьогоднішній владі, котра засиділася на довірі громади.

Я буду Вашим міським головою, щоб відстоювати Ваші інтереси. І тому ще раз нагадую, громадо, Ви не уявляєте, яку потужну й життєдайну силу Ви становите самі для себе, якщо зрозумієте, що то Ви і є влада.
Та влада, яка стане на заваді розбазарювання комунального майна, корисливим цілям, відстоюванню інтересів фаворитів, таких як цілодобовий магазин «Аміго», де вночі наша молодь завжди забезпечена алкоголем та свіжими синцями у бійці, якщо лише бійкою обійдеться. Вас запитали, чи Ви тому раді? Ні. Не запитали.

Зі мною на Вас чекає влада, яка враховуватиме усі громадянські та політичні інтереси, яка дасть людині можливість не боятися, що вона має ті чи інші політичні й особисті погляди. Влада, яка відкриє газетні шпальти для політичного та громадянського багатоголосся. Влада, яка дбатиме про заселення дитячих садочків дітьми, а не чиновниками та силовими структурами. Влада, яка дбатиме про екологію та здоров’я, працюватиме на розвиток міста, а не власного бізнесу за рахунок громади.

Однак не буду випереджати подій. Бо ще сьогоднішні події не втратили своєї актуальності.
Я хочу жити у місті, де не ріжуть мого чоловіка, де можна впевнено працювати й захищати своє підприємство, де не казатимуть з іронією чи сарказмом про засоби масової інформації, міліцію й прокуратуру, а про міську владу – з ненавистю.
Я закликаю Вас підтримати позицію звичайного, врешті решт, члена громади.
Пробудись, Нововолинськ!

З любов’ю, директор НФ ПП РО «Львівська жінка» Ірина Лузанчук

Резолюція у формі звернення
учасників мітингу до широкої громадськості, громадських організацій та політичних сил, засобів масової інформації та міської ради, облдержадміністрації та обласної ради.

1. Вимагаємо публікації тексту даного документу у газеті «Наше місто».

2. Вимагаємо присвоїти звання Почесного громадянина міста Нововолинська Слабику Михайлу Михайловичу посмертно.

3. Вимагаємо скликання позачергової сесії міської ради і розгляду питання про знищення НФ ПП РО «Львівська жінка» та замах на вбивство журналіста і засновника НФ ПП РО «Львівська жінка» Ігоря Желізка. Вимагаємо заслуховування звіту перед сесією про хід розслідування кримінальної справи про замах на життя Ігоря Желізка та звіту по ходу розслідування за іншими заявами НФ ПП РО «Львівська жінка».

4. Вимагаємо на позачерговій сесії створити депутатську комісію щодо розслідування, аналізу та узагальнення випадків перешкоджання свободі слова та відсторонення від професійної діяльності у ЗМІ осіб, причетних до випадків перешкоджання свободі слова.

5. Вимагаємо долучити до відкритої кримінальної справи про замах на життя Ігоря Желізка усі попередні заяви про захват підприємства «Львівська жінка», знищення його майна, перешкоджання його діяльності з боку ТТІ та посадових осіб, обман споживачів кабельного телебачення, про всі злочинні дії, вчинені Віктором Яремою, Борисом Очеретком, Ігорем Іщуком та всіма причетними. Вимагаємо звіту перед сесією про хід розслідування кримінальної справи про замах на життя Ігоря Желізка та звіту по ходу розслідування за іншими заявами НФ ПП РО «Львівська жінка».

6. Вимагаємо припинення нічної торгівлі магазину «Аміго».

7. Вимагаємо реприватизації об’єктів комунального майна, відданих за безцінь і об’єктивної згоди громади на їх приватизацію.

8. Висловлюємо недовіру міському голові Вікторові Сапожнікову та вимагаємо його відставки.

Категорія: Мої статті | Додав: basyl (30.04.2010)
Переглядів: 1541 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Меню сайту

Форма входу

Категорії розділу

Мої статті [24]

Слухаємо

Пошук

...

Погода в Нововолынске

Опитування