ВІЩИЙ СОН В ОБІДНЮ ПОРУ

(Після візиту до міського

прокурора)

Славик,Зеня і Петлюра

Прискакали зранку,

На прийом до прокурора,

Ніби на здибанку.

О!Сказав Сліпий.Нарешті.

Усміхнувшись криво.

Тридцять літ про вас я мріяв.

Радий,аж щасливий!

Ви з дитинства в віщих снах

Часто мені снились,

А теперка у натурі,

Живими з”явились.

Сорок років я гризу

Право і юстицію,

Але в вас вбачаю,вперше,

Справжню опозицію!

Ми зварганим терміново

Таємну  угоду,

Матимемо обопільну,

Ви і я вигоду.

Хоч і гидко та лижу,

Спереду і в заді.

Хоч і бридко та служу

Мафії та владі

Бургомістра здам без жалю

Ментам з потрохами!

Давно йому пора бути

В чортової мами.

Генеральним Прокурором

Стану,раптом,здуру !

Ратушним в Нововолинську

Поставлю Петлюру.

Кинуть зорі на погони,

Лямпаси й оклада.

Незабаром переїду

До стольного града.

Так говорячи лукаво

Брехав,ніби дихав.

А насправді зовсім інше

Думав собі стиха :

"Якщо зглянеться Всевишній,

І їх ухопить трясця,

Запалю пудову свічку

І нап”юсь від щастя.

Коби вас бандери кляті

Поз”їдали пранці.

Коб чорти на костях ваших

Влаштували танці!

Щоб вас Перун вколошматив!

І випали зуби.

Щоби гнояками вкрило

Піднебіння й губи.

Свастику,як Гітлер прийде

Вчеплю на лоб”яку,

А як Путін – двоголову

Російську орляку.

Вік свободи не видати

Ні тепер,ні в зоні.

Нє забуду мать радную,

Ні ворюг в законє ! "

Анатоль Бідзюра,Нововолинськ

Україна

27.1О.2ОО7 р.