Якось раз, Віталій Граб, З Білорусі налетять
Не для резолюції, БпЛА бригади,
Написав листа в міськраду Не врятують нас при вході
Згідно Конституції. З мішків барикади!
Так і так, мовляв, пишу А з орбіти космічної,
Вам я про корупцію, Влуплять «старші браття»,
Що від старого режиму Лазером по виконкому!
Зберегла конструкцію. Та й порвуть на шмаття.
Через трохи, лист прислали Щоби відповідь вам дати
Сміючися в ус. Купіть на базарі,
Ще й так класно підписались: За ті гроші, косарськії,
«Борій Карапузь». Двійко «Байрактарів».
Ми - сказали, надіслали б Окрім того, ще німецьких
Вам офіціоз. Зо п`ять «Леопардів»,
Та ракетного удару «Pancerhaubitce» трійку
Ми з Росії боїмось. Й з десяток «Гепардів».
Бо, як тільки, пан Віталій Треба буде, щоб в водойму,
Відкриє конверта, Занурилась тайно,
Зразу кляті москалі Субмарина з «Нептунами»,
Нам пришлють «десерта» Як то було б файно!
По намітці шпигуна І відразу б припинились
Шара-ра-хнуть в раду! Всякі зловживання -
Може, навіть «Іскандером», Розкрадання, дарування,
А можливо й з «Градів»! І пустописання.
З моря Чорного, ракети Я тобі отак скажу
Вилетять в моменті! Добродію Грабе:
То й залишиться від нас Ти ще нидітимеш довго
Купка екскрементів. Наш волинський рабе!
Нас не тішить перспектива, Бо в міськраді клацопери
Здохлого гетьманства. Дурні, ще й безкарні.
Та по смерті почесного Недолугі і печерні,
В місті громадянства. Химерні й бездарні.
Розповідь Віталя Граба записав Анатоль Бідзюра. Нововолинськ. 30.07.2022 р.
| 