Схоже, нічого. Особливо, етнічним українцям. Майже нереально мати достойну роботу і заробітну плату, не можна влаштувати своїх дітей без черги в дитсадки, без перепон потрапити на прийом до посадових осіб, без хабарів вирішити більшість питань у міськраді, критикувати міського голову і його заступників у комунальній газеті «Наше місто», отримати дозвіл на критичний виступ на ТТІ, випросити земельну ділянку під інд. забудову, без вереску і погроз усунути протікання даху, відремонтувати горбаті тротуари, отримати достойну грошову допомогу, а не відписку від держслужбовців, працевлаштуватися без протекції у «білий дім», користуватися гарантованими Конституцією України правами і свободами громадян – безоплатно лікуватись у ЦМЛ, контролювати органи місцевого самоврядування. В місті не визнається і не діє конституційний принцип верховенства права, норми і порядок забезпечення громадян житлом, процвітає цензура, влада узурпована, іншодумці переслідуються за політичні погляди і переконання та тягаються по судах, на життя депутатів міськради і власників усішних українських ЗМІ вчиняються замахи, викрадаються  підприємства, організовуються масові споювання громадян на свята, ліквідовуються Станції юних техніків, натуралістів, туристів, обдарованих українських дітей тисячами викидають із гуртків, скорочують педагогів і комунальників, депутати на сесіях відгороджуються від виборців шеренгами міліціонерів, на членів сімей першорухівців і керівників «Просвіти» заводять кримінальні справи, переслідуються громадські організаці…

         Коротше, чого тільки не можна у Нововолинську! Ключові «не можна»: відшукати правду, закон і порядок. Пересічний козел, який нічим не цікавиться, окрім горілки, доступних дам і розваг, промекає, що, мовляв скрізь так - і у Львові, і у Києві… На що відповім: мене ці міста не настільки бентежать - там мешкають львів’яни і кияни, котрі тим мають перейматися, а отже, нехай стараються.

         31 серпня 2011 р., по львівському телеканалу «ZIК», за матеріалами редакційної знімальної групи, програми «Хто де живе?», відбувся прямий дво-з- половиною годинний ефір за участі тепер вже колишнього власника ПП «Кабельне телебачення «Львівська жінка» І.Желізка, заст. голови Волинської обласної організації ВО «Свобода» О.Гольчука та куратора міста Львова від неурядової, яку дехто називає масонською, Асоціації Міст України, В.Абоімова. Вів передачу незмінний Дмитро Добродомов. Головний герой, котрому, власне, і були присвячені творчі зусилля колективу програми - міський голова м. Нововолинська на Волині, Віктор Сапожніков, не приїхав, хоча і пообіцяв. Відмову, після котрої з гнівом була кинута слухавка, пояснив замовним, проплаченим заздалегідь, характером програми. Дивного в цьому нічого немає, так воно і мало статися. Я, знаючи Віктора Борисовича з давніх-давен, на 100% був впевнений, що передача  таки буде без нього. А щодо театральності поведінки, гнівного надриву в голосі і надуманих образ, скажу: він завжди був таким. Ще з тих пір, коли він та його друг подали шість судових позовів на міську опозицію за участь у акції «Нововолинськ без Сапожнікова», за іншодумство та політичні переконання. А ще за те, що переважна більшість із них була етнічними українцями. Тоді теж було так: замах на життя депутата Є.Кліндухова, побиття заст. голови УРП В.Коптюка, розгром наметового містечка вночі, під вікнами міськради, мітинги, поїздки до Києва – шукали правди у В.Ющенка, Ю.Тимошенко та Ю.Луценка, найпомаранчевіших лідерів нації… У відписках від цих осіб, прокуратури, міліції, СБУ складу злочину в діях міського голови, «не вбачалося». Все як завжди.

         Чомусь, Юлія Володимирівна, підтримала на виборах саме його, Віктора Сапожнікова, сподіваючись, що не підведе і підтримає у випадку чого. Випадок не забарився. Пані Ю. сидить у буцегарні, а міський голова м. Нововолинська на мітинг, у її підтримку, не прийшов (!), приславши свого першого заступника, котрий робив вигляд випадкового перехожого. В.Б., як завжди, мав  поважну причину – хворів, був у закордонному відрядженні, у відпустці на Буковелі, чи десь інде.

Повертаючись до передачі ТБ «ZIK», «Хто де живе?», скажу, що і за набагато менші провини мери міст ішли у добровільну відставку. Наприклад, колишній мер Нововолинська П. Присяжний. Хоча, його просто «підсиділи» і нацькували вихованих радянською системою комунальників та педагогів, гірше і підліше за що, вже не буває. Людина зламалась, почала називати місто «мертвим», а тут і вороги не забарились… Давно цього очікуючи.

Д.Добродомов, за 2,5 години живого ефірного часу довів до глядачів, можливо, 40% дослідженого і підтвердженого документально, матеріалу. Там ішлося про безліч речей, в т.ч., як вбачалося, корупційних: «хатки», де живе голова і його родичі та друзі, завод по виробництву «костки», бізнесові справи – ніхто не знає які, принаймні офіційно, кафе «Міраж», переобладнаний із телеательє магазин «Інтер’єр», донедавна ще функціонуючий нічний торговий заклад «Аміго», під стінами котрого постраждав не один нововолинець, зруйновані шахти, заводи і фабрики, тривалість життя в місті шахтарів, симбіоз владної «Партії регіонів» та ВО «Батьківщини» у питаннях голосування на сесіях міськради відносно земельних ділянок і комунального майна. Та що там. Гріх втаємничувати: і у всьому іншому! Про підземні тунелі між віллами, списки ворогів і небажаних осіб при працевлаштуванні на підприємства міста, безробіття, мертву цензуру у міських ЗМІ запроваджену міським головою, узурпацію влади, кількасоттисячні фінансові вливання бюджетних і державних коштів у «свої» мас-медіа, приватні в т. ч., передачі майна туди ж, продажні суди і правоохоронні органи, нагороди міського голови, імовірні групи інвалідності найвищих міських чиновників, «одностайні» голосування депутатів на сесіях міськради, оренду елітної вілли міським головою у свого племінника, авто і костюми, годинника на руці мера, образки і подарунки, нашийного цепа з гербом, якого голова назвав «штучкою», нарізні карабіни і двостволки за 1500 у.о., царські полювання, куплені ліси, подарованого племінного мисливського пса, качок і вепрів для бомонду, безпроблемні закордонні відрядження, майно свояків, що належало місту, прибутки міського голови, замах на засновника КТ «ЛЖ» І.Желізка, судові фальсифікації – всього й не опишеш!

А найголовніше, підтвердження володіння нерухомістю, як офіційно сказав Президент Білорусі А. Лукашенко у своїй офіційній відповіді - типу «дворца», нашим міським головою у Мінську,…«возможно, как «запасного аеродрома». «И какого не могут позволить себе ни я, ни мои министры». Кінець цитати.

Багато уваги на передачі приділили знищенню останнього українського ЗМІ в місті, що відстоювало правду і простих людей громади – Кабельного телебачення «Львівська жінка», остаточне захоплення котрого, з допомогою міліції і судових виконавців, відбулося 23.08. 2011 р., з метою не допущення в кабельні мережі сигналу від ТБ «ZIK» - саме тоді мав відбутися прямий ефір про нововолинський феодалізм.

В. Сапожніков всіма своїми, можливими, фінансовими потугами та блатом у правоохоронних органах, столичних і міністерських  кабінетах, знову взявши відпустку чи лікарняний, намагатиметься вкотре врятуватись та залишитись при кермі. Я багато разів, перед виборами, і у міжвиборчі періоди, просив його добровільно піти у відставку, або зняти свою кандидатуру з виборчих перегонів, намагаючись переконати, що вона не є благом для Нововолинська, а його нещастям. Руїни промислового потенціалу міста, регулярні корупційні та кадрові скандали у міськраді – тому підтвердження. Добрий і довірливий нововолинський люд, неконфліктний, по своїй суті, слухняний і працьовитий, як бджоли, страждаючи від свавілля злодіїв, буде і далі тягнути плуга корупції і сватівства, кумівства і свояцтва, дозволяючи обкрадати себе і своїх дітей, і котрий, через паталогічну жадібність місцевих чиновників, стає щораз важчим. Проте, до пори і часу. До критичної крапки неповернення громади у колишній свій рабський стан, початок народження чого, ми і спостерігаємо нині.

Ви приречені оголосити про свою добровільну відставку, Вікторе Борисовичу, що повинні були зробити давно. «Подарунки» долі, і її останні для вас шанси, потрібно використовувати, тяжко відпрацьовуючи провини,  щоби не позбутись душі.

 І все це, ще до того, як «ZIK» зробить про вас свою другу передачу. Якщо ж ні…, то вам справді не позаздриш. 

P.S.  Як стало відомо, Кабельне телебачення ТТІ, його засновник, власник магазину «Аміго» В.Ярема, родичі Очеретко Б.Є. та Очеретко З.Б., подали позов у Нововолинський міський суд на Львівський телеканал «ZIK», голову МО ВО «Свобода» О. Гольчука  і  журналіста, власника знищеного мас-медійного підприємства «Львівська жінка» в Нововолинську для захисту своєї гідності, честі та ділової репутації. Відбулось перше судове засідання без відповідачів – ніхто з них не отримав повістки. Друге засідання не відбулось, не прийшли… позивачі. Слідуюче – після Нового року.

Пружина інтриги стискається. Хто стане «Людиною року» у номінації «Свояк владного держиморди»?  Слідкуйте за повідомленнями у «Вільній думці».

17.12.2011 р.

А.Бідзюра. Кореспондент обласного часопису «Вільна думка»