Якось був в Нововолинську

Й завітав на «Хроно».

Дай думаю, накопаю

Смоли замість хрону.

Там вона, у них кріпуча!

Та ще й дуже добра.

Як вдихнеш – ніби вкусила

Королівська кобра.

Від тих смол формальдегідних

Люд ядуха мучить.

Ніби з «бодуна» макітра -

Зранку пече й глючить.

Везуть валками на «Хроно»

Дерева із лісу.

І тополі, що зрубали

В Парку, поблиз «SISу».

Іще трохи – й нас засиплють

Бархани і дюни.

Їм би гамани і владу –

Місцевій «комуні».

Перетворимось в пустельній

Своїй Україні,

В туарегів чи в пігмеїв,

Може в бедуїнів.

Богом дану нам природу,

Нищимо і гробим.

Як чиновники нам кажуть

То так ми і робим.

І не буде більше волі,

А тільки прокляття.

«Ще не вмерла…», перед здохом,

Заспіваймо браття!

23.05.2012 р. 

Юзьо Обсерватор з Коломиї, ниньки волиняка. Нововолинськ на Україні