Під такою назвою виріс
велетенський намет на бульварі Шевченка у центрі Нововолинська. Я поцікавився: звідки? - Із Чернівців, була відповідь. Не можу
повірити, щоб у обласному центрі Західної України обписували недержавною мовою
свої крамниці, хай навіть і пересувні. Ця тема, всім нам тут, і болить і пече.
Хоча, і не у тім річ. Як вбачається, не так просто добитися дозволу на торгівлю
поруч із двома аналогічними, рідними кожному нововолинцю, книжковими магазинами «Кобзар» і «Світ
книги». Поцікавився цінами у аборигенів і заїжджих ярмаркувальників. Вони були майже
однаковими. Навіть, трохи, на користь своїх. Очевидно, приїжджі продавці
заплатили. Кому і скільки? Наскільки це законно? Що потрапило до напівпорожньої
міської каси, на тлі скажених черг у лікарні та задекларованої у Конституції
України «безоплатної» нововолинської медицини? Поборів у освіті, «тендерних
закупівель» продовольства, ліквідації гуртків дитячої народної творчості і
самого ДЮЦу, скорочення медичного і педагогічного персоналу, розміщення дитячої
поліклініки у технічному приміщенні бойлерної 15 М-ну… Продажу за безцінь міської комунальної
власності і землі, у т.ч. «своїм» релігійним конфесіям. На тлі безробіття і
кризи духовності. Нещодавнього круїзу міського голови В. Сапожнікова до
Сполучених Штатів, як плещуть злі язики,
за кошти громади. І тому подібне.
Я часто думаю, це ж наскільки потрібно впевненим у
своїй безкарності і мати настільки тупе нахабство, щоби і думка не виникла у
заклопотаній підрахунками неміряної кількості грошових знаків різних країн
світу, голові: а чи не викинуть мене завтра, разом із кріслом і письмовим
столом, із поверху міськради?
04.07.2012 р.
Анатолій Бідзюра, голова ГО «УкрПоль», Нововолинськ, Волинь
|