|
Проводити свята у громадському місці – Парку
культури і відпочинку. Що і було доведено на практиці, вперше за 42 роки мого
життя у Нововолинську. Без брудної лайки, бійок із розбитими головами і
поламаними кістками, блювотинням, нарядами міліції із кайданками, переляканими
дітьми і шокованими жінками… Міцні
хлопці у козацьких одностроях та красуні дівчата у національному вбранні, під
гарматну пальбу та гарну українську музику роздавали всім бажаючим, щойно
зварений у 300-літровому казані куліш, шалено смачний і щедро заправлений
шкварками і м’ясом. Із трохи меншого казана наливали справжній… ні, не компот –
узвар із місцевих фруктів. Вікторини,
ігри, національні прапори, святкова атмосфера і національна музика без п’яних
вигуків та перегару надихала на танці. Що зрештою і сталося. Без алкогольного
підігріву, без пива із таранею та задушливого диму мангалів. Хіба ми живемо у
Середній Азії? Хіба ми п’яниці, якими воліють нас бачити місцеві вдадці? Ми
українці, ми козацького роду, нам ніколи не була властива пиятика та дикий
розгул! Нас у середні віки вся Європа та Азія кликали козацькою нацією. Забуття
настало за окупації радянською імперією. Небесно-сонячні барви Прапора нашого і
Герба – із глибини тисячоліть. Вони - наші! Ми не запозичували їх ні у Візантії
ні у Голландії, наші предки прибивали свої щити на брамах Константинополя… Наша
УПА воювала, у останній війні, на чотири фронти за свою, та інших народів,
свободу. Безкомпромісно і героїчно. Під
нинішнім Державним Прапором!
Оце все, сповна відчули люди, що були на
продовженні свята Незалежності у Парку культури 25 серпня 2012 року. Вперше. І
дай Бог – щороку, у майбутньому. Тепер, після цього першого справжнього
святкування, я вірю, що у людей спаде полуда з очей, зникне страх невідомо
перед чим. Зазомбованість та гіпнотичний горілчаний вплив, щезнуть назавжди.
Люди! Прокиньтеся нарешті, імперії давно нема, імперські замашки і спосіб життя
нав’язують вам наші гнобителі, що залишились із «совкових» часів, і хочуть,
щоби так було вічно. Не піддавайтеся, не брешіть і не бійтеся – ваші кати
бояться вас у 100 крат більше! Вам, на відміну від них, нічого втрачати. Вона ж
– втратять все. Награбоване у вас. Ми вільні люди, такими створив нас Бог.
Боятись – смертний гріх! Ось приблизно до цього, своїми запальними танцями,
кулешем, гостинністю та українським незнищенним духом закликали нас виконавці
та організатори свята.
Чому наша міська влада, на уламках горілчано-пивного,
старого, перекрученого «Стрітення», та липових інших свят, що як близнюки схожі
на програму святкування у радянську добу, не може створити чогось подібного?
Українського, народного, етнічного за духом і змістом? Тяжке питання. Бо не
хоче. І не зробить ніколи. Це вагітне втратою особистого впливу на громаду,
зникненням влади, втратою статків і доходів…
Хоча, він, місцевий владний режим, зумів таки, під тиском громадськості,
забезпечити майже 100% використання національної символіки у День незалежності
Держави та збудувати величний флагшток для Прапора перед міськрадою, із
Тризубом. Хоч щось залишить після себе…
А свято українськості, у Парку культури, без горілки – вперше!, організував і
провів кандидат у депутати ВР Г.Г. Частяков. Хлопці і дівчата – із м. Рівне. Хай
допоможе всім нам Господь!
25.08.2012 р. Анатолій
Бідзюра, Нововолинськ, Волинь
|
