Здоровенькі були, пане Ратушний! Я, Юзьо Обсерватор з Коломиї, засвідчуючи вам свою гуцюльську поштивість і низенько кланяючис, довожу до відома, же я є вашим придворним біблі… бамбуло… біографом. О! Бо мені відомі такі факти з вашов біографії, про які ви воліли би-м, нігд си не згадувати. А запхнути десь у підсвідоміст. Та вони, опришками, звідтам все єдно повилазят і рештки совісти  зкалямутят. І так буде до скону.

Альбо, скажімо, про амурні походеньки чи одкуплєнія од криміналю. Чи за подарунки у вигляді бассєйнув з реабілітаційними центрами і земльов під молитовні будинки, на терріторії  Ратуші для конфесій адвентистських - за голоси на виборах. Ну, відомо всім, же пан Ратушні є пастором секти, але тим більше. Брехати громаді нє вольно. Бо Пан Біг покарают до семого коліна.

Волію пропозицію дати. Жеби нігд вашої святости не паскудив, то треба точно визначити кілько у Нововолинську є церков. І які по-кількости в них громади. Скажімо, православних, віри грецько-католицької і католицької найбільше - зо 50 000, а решта - протестанти, то і майно їм роздавайте згідно трудового внеску кожної громади. А то перші трудилис, як бджоли, а другі скористалис. Не по Божому це, не по-християнськи… Так і до Божого суду недовго… Не вірите?

А ще, веду я зошита, замельдовуючи в него всі ваші нагороди. О, жеби знали-сь, кілько ви їх маєте! Ви давно збилис з ліку. То все за труди ваші на бляго Української держави і міста вами очолюваного, під прапори яких, ви так довго не хотіли ставати. А топіра готові – хоч до Вельзевуля, аби багатство примножити та лісів і земель додати-сь. Правда, під червоними, ви і нині стоїте, і то публічно.

Осем арів землі переписали на Озимовича, підставну особу отцє Гавла, під ринок товарів гуртованих. Директориком того зробивши і душу єго занапастивши на віки-вічні. Вєм, же плянів у вас ще богато, як у адміраля фльоти, де ви служили-сь. Та не всі вони збудуться, времнє вичерпане. Кілька грошів ви ще встигнете вкрасти, та і по-всему, як більмо… біограф, вам мовлю. Звіздний час закінчив-сі.

Яко бабло… біограф вам пророкую, же своїми замками і віллями, не скористаєтесь, яко і рахунками та громадянствами закордонними. Яко крісами та пістолєтіками нарізними, приємну вагу яких у долонях, на полюваннях царських, у хащах своїх, відчуваєте. Місце ваше - у бестіарії. Бог каміннєм з небес не карає…

Бакси розкиснут, гуррагани котеджі завалят, багатство зашморгов вдавит. Настане старіст і сіріст, не радітимете кобєтам і життю. Тремтітимут руки при згадці своїх гидот і прогріхів, відвернуться друзі дупов – як і не було ніколи. Воскресне совіст, і гризтиме безсонними ночами, аж тріщатиме чоло: не допомагатиме сон-трава. Слуги сміятимутся і сукатимут дулі у спину. Курви розкрадут майно, ворогів примножится достобіса. У немочі відкриється правда. У хворобах прийде мудріст, а зажерливости вашого народу зникнут з душі навіки. Гроші станут сміттям, золото – гівном, «мерси» - металобрухтом. Караючим мечем нависне розуміннє відповідальности за брехню, крадіжки,  розбещені душі і тіла… Чи не запізно вже?

Завше Ваш, Юзьо Обсерватор з Коломиї,

ниньки волиняка, баблограф