Користувач, «проходив мимо», зацікавився піддашком біля мерії. Ось ця штуковина, яку Ви бачите на знімку і яка, як мені сказали, обійшлася нововолинцям  у 150 000 грн.,  вельми мене подивувала. Воно, оце твориво місцевих зодчих, що постало під вікнами міськради, або піддашок, схожий на обрамлені прикрасами ворота в рай місцевої брехеліти,  інакше, як аркадою  феодала і не назвеш. Якби воно не було, але, аж 150 тисяч (!) гривень, таки дуже багато, як для Нововолинська. Та і для Києва, теж. Ціна двокімнатної квартири поліпшеного планування для афганця, чорнобильця, шахтарського інваліда чи багатодітної сім’ї…  Це ж треба: якісь депутати, на якійсь сесії, за це диво середньовічної архітектури, всупереч наказам своїх виборців, вірнопіддано проголосували згідно помаху  руки «недоторканного і великого». Хай воно коштує 50 000 бюджетних коштів, хай всі 70 000 грн. але щоб стільки… Та й чи потрібне воно було у злиденному та бідному, аж синьому Нововолинську?  Керівники котрого незабаром, зі закриттям шахт, пустять із торбами по світу майже 4 500 його синів і дочок. Батьків та матерів. Середня цифра викинутих за терикони роботяг, разом із їхніми дружинами і дітьми, сягне, щось близько 20 000 людей.

Знімкуючи аркаду, наштовхнувся на іще дві чудасії. Але ці теми вимагають окремого журналістського дослідження. Міський голова розбещений, як вбачається, нашими мільйонами. Які, (а всіх їх біля 200 000 000) вливаються щороку,  у міську касу. Він їх не рахує. А як і рахує, то виключно із позицій, схоже,  шкурництва. Випещені і викохані широкі шляхи біля бюджетних потоків міста, за стільки літ варти і «виснажливої праці», своєї та вірних компаньйонів, такі рідні й милі…

Я хочу застерегти вас, пане міський голово В.Б.Сапожніков, від необдуманих кроків. Як там, заплічних справ майстри, напоготові? Як у випадку із Віктором Коптюком чи депутатом міськради Євгеном Кліндуховим, кримінальна справа по замаху на життя котрого, до цих пір припадає порохом у міській прокуратурі, а кілери чиїмись стараннями, знаходяться у місцях не надто віддалених. Про всяк випадок. Щоби не плутались під ногами. І остання пригода – перед рейдерським захопленням КТ «Львівська жінка» у Нововолинську і сел. Жовтневе. Коли власника цього приватного підприємства Ігоря Желізка, вбивці пластали ножами, як кабана на Паску. Справа ваша – моє діло попередити. А далі, то ваш клопіт.

Прошу, по-доброму поки-що, міський відділ будівництва та архітектури оприлюднити на сайті nvip.com.ua  інформацію про виконавця робіт по будівництву піддашка, та надати кошторис на виконані об’єми.

11.01. 2013 року

Анатоль Бідзюра, голова ГО «Україна + Польща», Нововолинськ  Волинь