Схоже, що сяючий німб святості у керівників Нововолинської місцевої владної еліти, створений під самих себе у контрольованих ними ЗМІ – на радіо, у газетах і телебаченні, тримається на… ріжках.  Інакше, чим пояснити кричущі факти корупції посеред найвищих міських структур, в освіті, медицині та наданні тендерних обсягів капітальних робіт (читай – бюджетних коштів) одним і тим самим виконавцям. Що спеціалізуються на заміні дорожних бордюр посеред зими і ремонті комунальних дахів. А також, укладці нової бруківки у косметично реконструйованих скверах зі статуями радянських окупантів, за пів-мільйона людських гривень.  Грошовими поборами у ДНЗ і школах, що організовуються і покірно виконуються сіячами «розумного, доброго, вічного» (яке жахіття!) – місцевими педагогами. На тлі черв’яків, що кишать у рудій багнюці на внутрішніх поверхнях гнилих міських водогонів 50-річної давнини. Прокладених, як «тимчасові», іще у сталінські часи. Деякі із таких корупційних діянь зафіксовані у Єдиному реєстрі  досудових розслідувань. Тобто, за даними фактами у міському УМВС  відкрито кримінальні справи. А, чого тільки варта нещодавня, повторна спроба міського керівництва надати звання «Почесний громадянин Нововолинська» душителю свобод та одвічних спроб звільнення України зі смертельних обіймів «старшого братана», колишньому партфункціонеру КПСС і НКВДисту? А він, посеред почесних і приголублених місцевою владою, не один такий… Вочевидь, ці потуги є ні чим іншим, як попередньою приміркою даного звання кимось із нашого лжебомонду під себе, улюбленого та «геніального». Як і у пригоді із написами на церковних дзвонах, перелитих зі гігантської бронзової фігури вождя всіх часів і народів, котра бовваніла колись, перед міськрадою. А шалений спротив чинної місцевої братії спробам міських депутатів-патріотів починати та закінчувати сесії міськради гімном України!  Як вбачається, вони та ще історія з присвоєнням почесних звань і була останньою краплею, що переповнила чашу терпіння громадської організації «Україна + Польща». І змусила порушити питання перед президентом Республіки Польща Б. Коморовскі, щодо позбавлення в’їзних віз нововолинських владоможців, у Євросоюз. Бо, таки давно пора. Та й багато хто із нововолинців знає, яким медом намазана ця «сімейственно-шкурна», «польсько-українска пшиязнь» наших бюрократів. Але, я не про те. Вірніше, не зовсім. Хоча… Мушу сказати, що оцінку корупційним, як вбачається, діям місцевих вельмож, виборці вже дали голосами нововолинських депутатів зі «Спільної думки» на останній сесії міськради. Позбавивши премій та доплат зпліснявілих місцевих «господарників».

Так ось. Я спробую довести, хоча б частково, що справляння плати за оренду комунальних приміщень у Нововолинську майже не впливає на наповнення міської каси. А, вочевидь, тільки на заробітки найвищих місцевих владних елітаріїв. Що скапують, цілком можливо, їм до кишень у вигляді не зовсім законних доходів. Або, як тепер пише новий Кримінальний Кодекс України – «неправомірної вигоди». Кожен знає, що у колишньому комунальному дитсадку, у провулку Поштовому, знаходиться міський Центр зайнятості. А праве його крило орендує, у нас з вами, приватний «Бізнес Інтернет Центр». Всього – 167,1 метрів квадратних. Немало, звичайно. Забігаючи наперед, мушу сказати, що керівникам БІЦу, можливо, були нав’язані такі умови. Відомо, для чого і ким…

У порушення «Закону України про оренду державного та комунального майна», ст. 11 ч. 1, міська влада вирішила відмінити «Методику розрахунку орендної плати за державне майно» та пропорції його розподілу затверджені Кабінетом Міністрів України № 786 від 04.10. 1995 року. Не мудруючи лукаво, своїм рішенням №  6\2, із чиєїсь подачі (і хто б це міг, такий бути?) 17 грудня 2002 року, міські депутати відкинули геть цей «недосконалий» урядовий нормативний акт. А заодно і «недолугий», на думку всеміських обранців, вочевидь, вищезгаданий закон прийнятий Верховною радою і підписаний Президентом України. Таким чином, «Бізнес Інтернет Центр» замість орендної плати у сумі 8352,29 грн. сплачував всього 1804,68 грн. без ПДВ. Що більше, аніж учетверо зменшило надходження до міської скарбниці від цього орендаря. Неважко прорахувати скільки недоотримало місто від свавілля чиновників та всенародно обраних депутатів за всі ці роки. Цікаво, правда? Місто не отримує найнеобхідніших грошових надходжень. Бюджетні організації, нерідко, затримують злиденну зарплатню своїм працівникам. Фінансів катастрофічно не вистачає буквально на все - лікування членів громади міста, харчування дітей у дитсадках і школах, капітальні та поточні ремонти комунальних споруд… Що це, як не посадова корупція, про яку влада знову нічого «не знала»? А міським очільникам, у цей час, регулярно виплачували премії, допомоги на оздоровлення, покращення побутових умов, роботу зі секретними документами, доплати за науковий ступінь і один тільки Господь Всемогутній знає, за що іще. Ані один із них не відмовився від «халяви» - незароблених ним людських грошей, зібраних зі громади по копієчці. Як і від неправедно отриманих інших почестей у вигляді брязкалець та статуеток. І  совість не задушила! Та, про що це я… Яка совість? Що нещадніше критикують люди місцеву нововолинську владу, тим запопадливіше славить вона сама себе устами і скрипучими перами продажних ЗМІ та отримує все більшу кількість урядових та приватних нагород.

Я, Анатолій Бідзюра – старий українець і націоналіст, хочу нагадати місцевим можновладцям: влада належить народу! Непорядно, неетично та злочинно займатися імовірними крадіжками, брехати і дурити громаду, котра вас обрала, з рук якої ви смачно їсте і п’єте. Завжди так не буде. Бажаю молодим нововолинцям, у новому 2014 році, навчитись правильно застосовувати  гарантовані Конституцією України права і свободи, що так потрібне для захисту  дітей, батьків і близьких. Попередні результати прокурорської перевірки, надаю.

01.01.2014 року

Анатолій Бідзюра, голова ГО «Україна + Польща». Журналіст газети «НВІП»