Хай там як (комплімента, особливо після знищення ПП КТ «Львівська жінка», ви пане Сапожніков, все-одно від мене не діждетесь), але пиятики на день Незалежності в Парку культури, таки не було. (див. фото) Без клопоту для вас, обійшлося б і у день Шахтаря, якби це закріпити остаточно. Щоби без диких матюків, задушливого серпанку смаженого м’ясига, ригачки від завеликих алкогольних доз, прийнятої «на грудь» оковитої, під назвою «Хлібний дар» та «Хортиця». Без пива і «ведмедика», типу «ром-коли» чи іншого шаленого соку, від яких дурні хахли, іще більше втрачають клепку. Хай це залишиться у минулому!

Бо ми знайдемо спосіб привернути на це увагу зарубіжних делегацій, яких ви виписали з-за кордону, і показати їм справжнє обличчя п’яного в дим Нововолинська, особливо в його центральній частині. Хай порівняють свою справжню, а не вигадану кимось Europu з радянськими звичаями комуністичного Нововолинська. Ми підведемо їх до фасаду ГО «Координаційна рада НРУ», і ткнемо носом у свастики, написи і червоні зорі намальовані (чи не з вашого благословення?), комсомольцями, що ось вже третій місяць розслідує доблесна нововолинська міліція, а тепер під’єдналася й СБУ. Ми покажемо їм фотографії комуняцьких вандалів, котрі робили це, розповімо їхні біографії. Оповімо, як у Нововолинську пригноблюється українська нація, нищиться її культура, мова і звичаї. Покажемо відібрані пануючою національною меншиною у автохтонного населення дитячі садочки, школи і землю, поведемо по чортополоху барів, ресторацій та кафе, де продають тютюн, сивуху і пиво, навіть дітям – аби лишень давали дзвінку монету. Заведемо на руїни шахт, ЗЗБВ, ВАТ «Нотекс», заводу «Оснастка», довгобуди…, де мали роботу 15 тис. міщан, віддане за так, протестантським конфесіям комунальне майно і міську землю. Поведемо до терему на березі висохлої водойми, де цього року не замочили й ніг, злиденні українські діти українського Нововолинська.

         Ми організуємо зустріч зарубіжних делегатів із безробітними, колишніми працівниками останнього, опозиційного до місцевої влади, українського ЗМІ міста – кабельне телебачення «Львівська жінка», знищеного фіктивною провладною фірмою бандитського зразка. Власник КТ «ЛЖ» І.Желізко розповість їм, як замовлені кимось кілери нанесли йому 15 ножових ран на сходах його будинку, нещодавно.

Витлумачимо на польську, литовську і чеську мови, наскільки це можливо, страшну етнічну лайку пануючої в нас меншини, що постійно звучить на українських вулицях. Покажемо пиятику на лавах скверів – у громадських місцях.

Доведемо задокументованими фактами відродження комуни у волинському шахтарському місті, скорумпованому і зросійщеному, хоча міський голова та вся його рать, мабуть прикидаючись українцями, ішли, нещодавно, у колоні демонстрантів, у національних вишиванках гнобленого ними корінного народу.

Хіба мало чим, можна здивувати у  нас, мешканців Євросоюзу? 

25.08. 2011 р.

Анатолій Бідзюра, голова ГО «Україна+Польща», журналіст. Волинь.Україна