Галина Мирославівна Троць, заст. гол. лікаря дитячої поліклініки у Нововолинську, зустріла привітно. Правда, фотографуватись відмовилась.

         Привели сюди недавні буремні події, викликані майже одностайним волевиявленням народних обранців нововолинської міськради (окрім «Свободи, та ще кількох депутатів) результатом якого стала ліквідація Дитячо-юнацького центру, станцій юних техніків, натуралістів і туристів. І як наслідок, звільнення 29 ставок працівників та викинута за ворота більшість із 2300 обдарованих українських дітей, які навчалися там. (Наталія Комишникова. «Вільна думка» від 17.11.2011 р., «ДЮЦ без бою не здається» та телеканал ICTV, сюжет в новинах за 10 листопада, о 12-45) «Геройськи» проголосували за ліквідацію позашкільних установ депутати від «Батьківщини» та «Партії регіонів».

А найбільш негативним персонажем у цій ситуації, як вбачається, є нововолинський міський голова Віктор Сапожніков. Не відстояв. Не захотів. Не пошкодував дітей народу, який надавав прихисток його роду з давних-давен, забув про хліб, вирощений руками українців, такий смачний та духм’ний. Збайдужів, одягнувши нашу вишиванку і полковницькі еполети українського війська. Трансформувався у щось. Втратив відчуття реальності, нагороджений без ліку українськими регаліями і відзнаками.  Мудрість, яка мала б прийти у його роки, підмінилась манією величі та вседозволеності. Справедливість – судовими процесами над представниками титульної нації. Розсудливість і поміркованість – бажанням підім’яти під себе всіх. Благочестя – примхами розкоші. Розум – хитрим розрахунком примусу і переслідувань за іншодумство для досягнення мети у своїх інтересах, втягуючи в цей процес все більшу кількість порядних до того людей. Правду – кривдою. Сп’янів від підлабузництва та прославляння придворними поетами у місцевих ЗМІ. Безкарність узурпації розбестила. Цензура стала правилом. Та, гіркота похмілля ніколи не буває кайфом, гер Гроссфатер.

Г.М.Троць все заперечувала: близько 100 штатних мед. працівників ЦМЛ скоротити не можуть, ремонт, який виконується на другому поверсі (див. фото) за кошти міського бюджету -  не для громади ХВЄ, як це повелось у Нововолинську, і не для відкриття нею чергового реабілітаційного центру. А щодо заяв написаних «добровільно» пенсіонерським мед.персоналом ЦМЛ про роботу  на пів-ставки з 1.01. 2012-го, чула. Молодим – широкий шлях! Хоча, дехто з них, старій гвардії і на латки не годиться. Про скорочення медичної допомоги дорослим і дітям, не відає.

А як на мене, всі ці ігрища місцевої влади зі ліквідацією позашкільних закладів, скороченнями та звуженнями мед.допомоги українському населенню – від лукавого. Антиконституційний заходи, по так званій економії бюджетних коштів зініційовані місцевою владою, і котрі руками депутатів почали тупо виконуватись,  добра у вигляді грошей, їй (владі), ніколи не принесуть, а тільки погибель.

18.11.2011 р.

Анатолій Бідзюра. Спецкореспондент газети «Вільна думка»

Журналіст КТ «Львівська жінка» у відставці. Нововолинськ, Волинь