Як і фінський будиночок по вул. Східна 13 А, – презент до свята св. Миколая.

(Тільки не кажіть панове з Волинської ОДА, що ви знову нічого не знали.)

На цей раз теж, поблизу помпезної споруди міськради, недалечко, в тому ж таки тихому елітному районі, де орендував віллу міський голова. Адреса – вул. Кобзаря, 17. У цьому щурятнику донедавна містилась низка державних і громадських організацій, що ледве зводили кінці з кінцями. Частина з них виїхала через високу орендну плату, що встановило ЖКО – гротескна надбудова у комунальній конструкції міської ради. Судіть самі:  з 1 січня 2011 р. орендарі почали платити майже 30 грн. за 1 метр кв. площі. Ну, чисто тобі, як успішні нововолинські бізнесмени!  До того було 5 (п’ять) грн.  Арифметика проста:  ціна оренди 1 м. кв. підскочила одразу на 600%.  Кажете, міську касу треба наповнювати?  О, так! Щоби міські держчиновники купили собі іще по «Шкоді-супер В», кожному, хто там працює.

Таким чином, схоже, розпочалось виштовхування організацій з орендованих площ для передачі її комусь зі свояків, або й собі коханому. То нічого, що угоду оренди для декого залишили на старих умовах, а для когось по-новому, до 2013 р. – її завжди можна орендодавцю одностороннє розірвати. (див.фото)

Справа не в щурятнику,  а де він знаходиться та в яких межах. Межі нічогенькі – потягнуть, мабуть, на зо 0,12 га., та і район чудовий. Ну, а далі справа техніки у земельному відділі та відпрацьованому на таємних репетиціях голосуванні депутатів під час сесії міськради. І як печериця після зливи знову виросте родинна трьохповерхова споруда, (окрім нульового поверху в землі) хочеш - продавай примножуючи «бакси» для відправки на Кіпр чи в білоруський банк «Зубр», хочеш – живи жируючи сам, щасливим,  одиноким динозавром.

Відслідковуючи «дерибан» комунальної власності, що належить нововолинській територіальній громаді, запитуємо: а чи змінилося щось після виборів Президента України в шахрайсь… перепрошуємо, шахтарському місті? І обтираючи гіркі сльози, холодний піт і липучі шмарклі, самі собі відповідаємо – анічогісінько!

                                                                                              АКС