ГОВОРІТЬ НА УКРАЇНСЬКІЙ –

ДОВШЕ ПРОЖИВЕТЕ

Я читаю й розмовляю

На російській мові.

Viem po polsku, і з німцями

Втраплю у розмові.

Діти і онуки теж,

Знають сленг російський.

Окрім цього розуміють,

Ще і по-англійськи.

Як інакше? Ми з давен

Живемо в Європі.

Центр її, всім відомо,

В українськім Чопі.

Ще і досі люди добрі,

У поліських селах,

Йдучи з дому не чіпляють

Замків на оселях.

«Добрий день!»-вітають чемно

Людей невідомих.

Нагодують і напоять

Навіть незнайомих.

Чукча знає аж дві мови,

Свою і російську,

Хоч не був він поліглотом

Ні в школі, ні в війську.

Всім відомо, що ту мову

Від Москви до Брянська,

Утворили українська

Й церковно-слов’янська

Хто нас вивів на дорогу

Кумівства і блату?

Хто навчив нас красти й пити

Та гидкому мату?

Дідо мій, коли сердиті,

Лаялися басом:

«Щоби тебе Перун вдарив,

Й пранці з’їли, з часом!»

 А найбільший «жах», коли

Жінки збившись в купу,

Наставляли одна одній

 Голісіньку д…пу.

Ми ж блюємо матюки

Ніби з Кракатау.

Як вулкан індонезійський

Вивергає лаву.

І не думаєм, що з часом,

Через свою губу

Змолоду, повипадають

Усі кутні зуби.

Знай, якщо ввійде у звичку

Пиячити в барах,

Сам собі вкоротиш віку,

І здохнеш, незабаром.

Це ми винні, що в Києві

Трутні засідають.

Котрі мову українську

Змалку зневажають.

Чужоземних злодіяк,

Грабіжників тлустих,

Надійшла давно година

Витравити дустом.

І поки ще не настала

Душевна руїна,

Мусим в серце гасло взяти:

«Бог і Україна!»

Здавна нам заповідали

Козаки й поети:

Говоріть на українській –

Довше проживете!

Анатолій Бідзюра, Нововолинськ

Волинь, Україна  21. 02. 2011 р.