Я знову, вже вкотре, потерпаю від сваволі чиновників Нововолинських органів місцевого самоврядування. Котрі замість задекларованих у їхніх виборчих програмах прозорості та гласності, вперто тримаються наїжджених рейок «совково-сталінської» вождистської ідеології. Вони знову, у черговий раз, щоби сховати кінці у воду, замість правдивої та чесної відповіді, надали мені цинічну відписку. Порушивши передбачені законами і Конституцією України терміни. Нічого нового під сонцем. Неправдивий наскрізь, текст цього папірця на гербовому бланку міскради,  що підписав перший заступник міського голови міста Нововолинська В.Рожелюк, як майже і всі інші - подібні один на одного ніби близнюки-браття. А все почалося із мого попереднього інформаційного запиту. Тоді пан В.Рожелюк надав дані, що тільки у листопаді міський голова В.Сапожніков побував у двох закордонних відрядженнях – у Польщі та Туреччині. Відповідно, і виникло запитання: а  скільки ж разів їздив у закордонні і не, службові поїздки, Віктор Борисович у 2013 році? А коли і скільки перебував у відпустках та на лікарняних? Старий вовцюган із прокопченою наскрізь та побитою міллю за стільки років перебування в органах місцевого самоврядування шкурою, чогось боїться? Я, приблизно, знаю чого саме. Так, ось. Текст листа, де приводиться цитата міністерства фінансів України, як відповідь на «Інформаційний запит»,  і на  якого посилається В.Рожелюк ним було свідомо, або не свідомо, перефразовано…  Та й викладений першим заступником зміст пояснення міністерства фінансів України прямо суперечить Конституції та законам України «Про місцеве самоврядування» та «Про доступ до публічної інформації». А окрім цього, й антикорупційному законодавству держави. Якщо високе самоврядне місцеве панство думає, що таким чином заткне рота свідомим громадянам та громадським організаціям Нововолинська, то вельми помиляється. Звісно, воно знає, що отримавши правдиву відповідь про службові походеньки  світами міського голови, я тут-таки опублікую копію відповіді на нововолинських та інших сайтах.  У нормальних волинських містах і селах це було б цілком передбачуваним і правильним, бо розділу ІІ Конституції України «Права, свободи…», ніхто не відміняв. Та тільки не у Нововолинську! Де місцеве начальство до цих пір живе у СССР. У віртуальному просторі котрого, домінує вождизм. За прикладами далеко ходити не треба: безкінечні нагородження за неіснуючі заслуги, придбання статуеток «людина року» та приватних регалій із дорогоцінних металів із діамантами, погонів козацьких звань у громадських організаціях… Так і до хірургічного втручання по розширенню об’єму бюсту для розміщення на ньому всіх отриманих нагород, вже недалечко. І цілком справедливо групою депутатів «СД», нещодавно, були затримані численні доплати і допомоги міському голові та заступникам. Котрі у часи тотального зубожіння місцевої громади на тлі масових протестів на Євромайданах інакше, аніж бенкетом під час чуми назвати, аж ніяк не можна. Шикують місцеві чиновники і у форматі своїх побутових умов та невідомого розміру їхніх посадових окладів. «Бідується» кому як: дехто страждає на «орендованих» 80 кв.м. житлової площі в елітному районі, а декотрі у цілком пристойних віллах європейського зразка. Побудованих і утримуваних за гроші, які ми щедро їм платимо – нашим наймитам. Бо згідно Конституції України бізнесом службовцям, займатися не можна. Вам не смішно? А мені плакати хочеться. Ні, не від їхніх бізнесів із мільйонними, схоже обігами, а від беззубості «правопохоронних» міських структур. Цій мертвечині «вождизму», корупції, неприкритих «відкатів», поборів у освіті та медицині, цензурі у ЗМІ, кумівству і сватівству рано чи пізно, настане кінець. Проте, ми – прості, непересічні мешканці шахтарського Нововолинська, повинні дуже постаратись, щоби його наблизити. Бо хто, як не ми?  Нам тут жити. І нашим нащадкам, теж. Нам ні за що виїжджати і облаштовуватись на тропічних островах і у ситій Європі. Куди нас не пустила українська влада. Європу для себе ми мусимо збудувати самі – без брехні та корупції. Тільки ми і ніхто більше!

Офіційні документи, як би цього комусь не хотілося, надаю. Далі буде.

20.12.2013 року

А.Бідзюра, голова ГО «Україна + Польща», журналіст. Нововолинськ