Які вам і не снились. Бур’яни у півтора людських зрости. Там легко можуть сховатися декілька БТРів та дві роти вояків. Будяки і лобода на 15-му м-ні відпочивають. Поміж стежинок у зеленаво-жовтому океані якоїсь нетутешньої рослинності, що повністю задушила місцеві волинські види, то тут, то там розкидані  стихійні сміттєзвалища та якась гидота.  І це майже у центрі  Нововолинська. Кіз вже нема і їхніх пастухів, теж. Очевидно, що навіть ці всеїдні тварини тими жовтими китицями гребують. Знаєте, було трохи моторошно. А потім ми дивуємося де беруться чупакабри та різна-всяка іншопланетна гидь. У самі хащі заходити побоявся, а раптом там мутанти чи стартовий майданчик НЛО? Молода пара зі пляшками пива теж, очевидно, була такої ж думки  бо не усамітнилась, а примостились майже на стежці. І дуже мені зраділа.  А ще там є природне озерце. Було два та одне «господарі життя», засипали шахтною породою. Біля нього очерет заввишки метрів зо три і завтовшки, як бамбук у Китаї – основна їжа панд. Джунглі простяглися на добрих три гектари. Так і ввижалося, що зараз із них гордо вийде сіроманець. Чи вибіжить стадо дзіків. А чого? Запросто. У такій здичавілій місцині все може бути. Як на мою думку, цей природний парк перебуває у стані екологічного лиха. Безпритульний і занедбаний. Темний і зарослий. Але, ще живий. НВІП просив надсилати фото диких місць міста – я виконав. Любуйтеся. Такого більше ніде, мабуть, на Волині не побачите.

06.08. 2013 р.

Анатолій Бідзюра, голова ГО Україна + Польща, журналіст. Нововолинськ