Головна » 2014 » Вересень » 24 » ХТО БРЕШЕ? МІСЬКА ПРОКУРАТУРА ЧИ ГЕНЕРАЛЬНА?..
22:50 ХТО БРЕШЕ? МІСЬКА ПРОКУРАТУРА ЧИ ГЕНЕРАЛЬНА?.. |
| Перед вами два прецікаві листи. Обидва із прокуратури. Перший, за підписом Нововолинського прокурора О. Шпоти, адресований легендарному «бойовику міського терористичного руху» Василю Мартинюку, що ледь не вмер у психіатричних застінках обласної лікарні № 1, де провів 210 днів і ночей. Другий – до не менш знаменитого у наших краях колишнього власника захопленого рейдерами засобу масової інформації РО «Кабельне телебачення «Львівська жінка» І. Желізка. Котрий теж, ледве не врізав дуба. Під час замаху на його життя найнятих «кимось» кілерів, що білували його, як тварину на сходах у під’їзді. І який теж, більше аніж пів-року, лікувався від отриманих тоді 15 ножових поранень, перенісши декілька важких операцій. У першому, запропонованому вашій увазі листі від 16.07. 2014 року, міський прокурор О. Шпота посилається на статтю 97 Кримінально-процесуального кодексу у редакції 1960 року. Та на якісь перехідні положення. Натомість, у листі, що надійшов Ігорю Желізку із Генеральної прокуратури України № 04\2\3 17954-10, датований 15 травня 2013 року та підписаний прокурором Другого наглядового відділу ГПУ Д. Лященком, стверджуються зовсім інші юридичні постулати. А саме (дозволю собі зацитувати) : «Одночасно повідомляю, що 20.11.2012 року набрав чинності новий Кримінально-процесуальний кодекс України, з дня вступу в дію якого втратив чинність Кримінально-процесуальний кодекс України 1960 року». І жодного слова про якісь «Перехідні положення». Кому вірити? Міському прокурору чи столичному? Добре. Поставимо питання інакше. Хто бреше? Не довіряти словам прокурора Другого наглядового відділу ГПУ у Києві, я не маю підстав. Бо там «і комин вищий, і дим густіший». А ось, щодо Олександра Володимировича то деякі сумніви, щодо правдивості у змістах його відповідей, як вбачається, віднаходяться. Він молодий і у нас недавно. Проте, я й мої товариші встигли отримати від нього із десяток-півтора імовірних відписок. На різні цікаві теми. І, повірте, другорядних посеред них не було. А деякі із них, тобто правдиві відповіді з прокуратури, скажемо так… чисто випадково, мабуть, десь загубилися. Як у воду впали. Пошта винна.
Проте, і це ще не все. У тій таки відповіді від пана Д. Лященка, наглядового прокурора, очевидно співробітника відділу внутрішньої безпеки Генеральної прокуратури сказано, що згідно ст. 303 – 307 нового Кримінально-процесуального кодексу скарги на дії чи бездіяльність прокурорів і слідчих розглядаються місцевими судами на загальних підставах. Тобто, «священної корови» у особі регіональних та інших прокурорів більше не існує із 2012 року. Дуже цінна інформація. Пан Д. Лященко обов’язково буде про все це знати. Іще до судових процесів. Та й із Генпрокурором України Віталієм Яремою, думаю, поспілкуємося.
Тепер, щодо повторних звернень громадян. Якщо працівники Нововолинської прокуратури вважають, що відбувшись відписками, тобто вчинивши, імовірні посадові злочини передбачені ст. 303 – 307 діючого Кримінально-процесуального кодексу України, вони свій обов’язок згідно Присяги на вірність народу України та «Закону України про прокуратуру» успішно виконали, то фатально помиляються. Я не буду нагадувати їм змісту ст. 121 Конституції України та ст. 13 і 15 «Закону про прокуратуру». Хай самі зубрять і запам’ятовують свої функціональні службові обов’язки, врешті-решт. Проте, одне речення із ст. 5 Конституції, таки допоможу їм згадати : «Єдиним носієм і джерелом влади в Україні є народ». І тільки він один. Не Генеральна і не Волинська прокуратури. А тим більше, не нововолинська, місцева. І не міський голова із заступниками. Не «червоні директори», не начальники відділів міськради і не члени виконкому, або інші керівні владні посадові особи, що залишились у спадок нововолинській територіальній громаді ще із радянських часів. Зрештою, це справа добровільна. Ніхто не може заборонити сповідувати працівникам прокуратури комуністичні погляди, коли напишуть рапорти на звільнення із довіреної їм народом неслабкої роботи, і стануть вірними ленінцями у цивільному житті. Проте, нехай роблять це де-інде, а не в стінах міської прокуратури. Їм заборонено цим займатися, як і заробітчанством, реанімуючи «сліпчукізм» у нашому рідному Нововолинську. І наостанок. Пане О. Шпото! Вам доводилось тримати у руках закон України «Про засади запобігання і протидії корупції»? Знаєте, я теж не полінувався. Настійливо рекомендую поновити у пам’яті зміст цього повчального документу. Особливо, ст. 1 та 4 - «Відповідальність за корупційні правопорушення», в пункті «е». Де, зокрема, відповідальними за корупцію, визначені працівники міських прокуратур. А ще, ст. 5 пункт 5 - «Суб’єкти, що здійснюють заходи проти корупції». Та особливо уважно раджу прочитати увесь розділ ІІ цього Закону. Про «Заходи спрямовані на запобігання і протидії корупції». Де говориться, зокрема про кодекс поведінки, конфлікти інтересів, всілякі обмеження – сумісництва, подарунки і пожертви, прийняття на роботу близьких родичів,.. звільнених від виконання функцій Держави і місцевого самоврядування осіб і так далі. Прямо, клас! І саме для вас. Та й для міського голови і його заступників – виконавців державних функцій. Чуєте, Державних! Це кому написано? Аж ніяк не журналістам та пересічним громадянам! А для службових осіб на штатній та немалій зарплаті правоохоронців, якою утримує їх і їхні родини український народ. Платячи за роботу по здійсненню наглядових функцій і дотриманню норм законів та статей Конституції України на підконтрольній території. А потім - величезні пенсії до скону. А після цього, їхнім близьким родичам. Нововолинська територіальна громада давно визначилась куди прямувати. Її представники героїчно воюють і гинуть за територіальну цілісність Держави на Донбасі. Перед тим, на київському Майдані, члени громади вмирали за європейські цінності під час Революції Гідності. Ми вже давно визначились: корупція і феодалізм насаджувані місцевим владним режимом, не пройдуть! Обирайте і ви свій шлях панове державні та місцеві службовці, які мали б добросовісно виконувати свої обов’язки по захисту конституційних прав громадян. Туди, або сюди. Ви в СССР? А нам – в Європу.
22.09. 2014 року
Анатоль Бідзюра, голова ГО «Україна + Польща». Журналіст. Нововолинськ
|
|
Переглядів: 558 |
Додав: Анатоль
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
Меню сайту
Слухаємо
Опитування
|
