Сьогодні, по міському радіомовленню, слухав одного приїжджого вугільного функціонера. Який повідомив, що не допустить протестних акцій на ввіреному йому державою Україна вугільному підприємстві у зв’язку із його майбутньою ліквідацією. Якось так, ну дуже вже впевнено і по-панськи, ніби шахта вже належить йому, прозвучала ця заява. Дісталося і депутату міськради від ВО «Свобода» Володимиру Власюку, який захищав гарантовані Конституцією України права своїх виборців на працю, достойний людини життєвий рівень, повагу до її гідності та інші.  Дозвольте, "товаришу”, але це вам не Донбас, а Західна Україна, де ще живий вільний козацький і бандерівський дух.

       Такі самі думки лунали і у інтерв’ю по КТ ТТІ із уст міського голови В.Сапожнікова. Мовляв, хоча шахти й закриваються, страйки і пікети нам ні до чого. Ми все вирішимо самі. Ой чи?  Так, як вирішили ви зі своїми виборчими обіцянками, щодо підвищення добробуту нововолинців та створенню нових робочих місць?

       Я розумію, що застосування свого конституційного права робітниками-вугільниками на протестні акції громадської непокори – ніж гострий для міського голови та підтримуючих його на плаву, ось вже 15 років, «червоних директорів». Так, у  вирі опору скорумпованому, владному місцевому режиму, можна  посад та майна, запросто, позбутися. Згадайте, хоча б, буремні 1990-ті.

      У п’ятницю, 01 лютого 2013 року, о 10-00 год.  , відбудеться позачергова, скликана на вимогу групи 18-ти «Спільна думка», сесія міськради. Прийдіть і скажіть все, що ви думаєте про ситуацію у додихаючій вугільній галузі Нововолинська. Потім, ніхто вас слухати не буде. Як не слухали при закритті «Оснастки», БПФ «Нотекс,  шести вугільних копалень, харчокомбінату, автотранспортних підприємств, Ремонтно-будівельного управління, Заводу залізобетонних виробів та інших місцевих «ампутантів».

30. 01. 2013 р.                                                              Анатоль Бідзюра