Від 25 серпня 1991 року, після провалу путчу ГКЧП, Ново волинським міським комітетом Комуністичної партії України. Пропонуємо вашій увазі список № 1 – із безнадійними нотками в преамбулі. (див. фото)

Майна, що належало комуністам. Які ніколи самі грошей не заробляли, відбираючи (конфісковуючи) різними способами вироблене іншими, та розподіляючи по принципу відданості комуністичним ідеалам. Найменше матеріальних благ і їжі діставалось тим, хто їх виробляв, часто впроголодь. Найбільше отримували партфункціонери та їхні свояки. Згадайте хоча б всілякі там, спецмагазини типу «Берізок», спецїдалень, спецбаз, спецпайків, спец забезпечення одягом і навіть пижиковими шапками  компартійного та державного контингенту  А ще тим, хто допомагав КПСС утримувати в покорі злиденних рабів – ЧК, ГПУ, НКВД, МГБ, КГБ. Згадайте передвоєнні сталінські репресії 1937-41 рр. І післявоєнні 1945–1954-го. Та і пізніші – аж до 1991 р.

Голодомори 1921-1933-1947 рр. Це тільки в Україні, населення якої за волелюбність і повстання особливо ненавиділи червоні комісари і політруки.   

         Іван Миколайович Демченко, голодуючи у віці 9 років, назбиравши на рідному, відібраному комуністами на Сумщині, полі 900 грамів колосків у 1946 р., був впійманий «комсою» там-таки, на гарячому. «Ворог народу» був ще занадто малим, щоби працювати на золотих копальнях Воркути чи вугільних шахтах Красноярська. «Контрою» зробили батька – дали за «злочин» дитини 9 років таборів – по 1 року за 100 грамів. Хто там ллє сльози за комуною і досі вірить їй?

«Хахлов в бою нє жалєть!»,  фраза «автора побєди» - маршала Жукова. Не вірите? То поцікавтесь. Нас не шкодував ніхто! Як і нині. Чого ми повинні годувати когось? Хай комуністи вирощують собі сало, хліб, шиють одяг, добувають вугілля, доять корів і не надурюють більше нікого.  Смішно? Плакати хочеться.

Що стосується копії «Документа № 1», то це правда. Як і правда те, що воно все було не нове, використане – дати випуску виробів і амортизація відсутні, як і залишкова вартість.

Про гроші партії – анічичирк! Хоча нововолинські націоналісти знають, хто конкретно їх отримував. Які бізнесові об’єкти придбав. І хто з них зараз фінансує створення комсомольських та інших структур комуністів, маскуючи їх під громадські організації. Знають також, про натхненників та організаторів обдуреної молоді, в основному, з російськими прізвищами. Вас використовують в хуліганських акціях, що може закінчитися дуже сумно!

Українська міліція ніколи не виконуватиме жандармських функцій стосовно власного народу. Місія «товариша полковника КГБ», як він називає себе беручи в руку телефонну слухавку, приречена на провал. Не вірте йому. Слава Україні!

23.07. 2011 р.                              Анатолій Бідзюра, журналіст,  м. Нововолинськ