Свого часу, після знищення філії приватного підприємства «Кабельне телебачення «Львівська жінка» у місті Нововолинську на Волині та замаху на вбивство його власника Ігоря Желізка, я передбачив, що трагічна історія ця, ще матиме своє продовження. І як у воду дивився. Печерський районний суд міста Києва, своєю «Ухвалою, іменем України» встановив бездіяльність прокурора (який, до речі на судовий процес не з’явився) Генеральної прокуратури України, яка полягає у невнесенні ним відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. І зобов’язав його, згідно ст. 214 КПК України зробити це та розпочати досудове розслідування фактів вказаних у заяві потерпілого про кримінальне правопорушення від 28.03.2013 року. «Ухвала» суду під головуванням слідчого-судді Кирилюк І.В., оскарженню не підлягає.

Та й справа зовсім не у цьому, а у якісно новому витку цієї вбивчо-злодійської, як вбачається, резонансної справи, що вийшла за межі держави і набула міжнародного розголосу. Я не знаю, хто є імовірним диригентом у імовірному викраденні ПП КТ «Львівська жінка». Як і у замаху на вбивство його законного господаря. Але те, що у цих двох, схоже, взаємопов’язаних кримінальних історіях був замовник – факт, про який легко здогадатись. І який, (замовник) таким чином, очевидно, хотів іще більше грошей і впливу на простих громадян міста,  що називається узурпацією влади та феодальною залежністю останніх. Іде слідство. Дехто розгублений. Ще дехто у паніці і збирається, цілком можливо, «рвати пазурі» на теплі моря. А мені вже зовсім не дивно, що у такому маленькому містечку, як 58-тисячний бандитсько-наркоманський, спитий, аж синій Нововолинськ, творяться страшилки зі можливим викраденням підприємств на десятки мільйонів гривень і орендою професійних кілерів, із метою «мочканути» конкурента та збагатитись за рахунок прокійника. Зрештою, вони, і замовник і виконавець вже мають свою правдиву «нагороду»…  Деякі із документів, надаю.

16.05. 2013 року