Перед вами цікавий архівний документ датований 8 липня 1950 року. (див. фото) Для тих хто не знає, скажу: ось таким чином радянська влада виселяла на початку 50 років минулого століття «бандитов ОУН, кулаков, бандпособников, членов семей врагов народа» та іншу «контру» із Західної України до Сибіру.

                   Зверніть увагу, навіть суду у його класичному розумінні, не було. Адвоката, кажете? Лише за одну цю вимогу можна було отримати років зо 5 таборів. Ніхто нікого не судив. «Особо посовещавшись», (навіть на гербовій печатці є ці слова) члени тоталітарної трійки упекли «членов семьи учасника банды ОУН на спецпоселение». Для декого на вічне. Ви думаєте туди повезли тільки дорослих ворогів народу? Якби то! Малолітні брат та син теж поїхали піднімати сибірську цілину. Все майно було конфісковане, як вбачається, на користь «вождя всех племен и народов».

Із штампу на протоколі бачимо, що виселили сім»ю 7 вересня 1950 р.

Як думаєте, компенсацію після реабілітації за забране майно і свої зламані життя ці люди отримали? Правильно думаєте.

Всього 60 років пройшло, а ми майже все забули! 9-те травня називаємо «великою перемогою», плачемо за ковбасою по 2-20 і авторитарною дисципліною.

Поїдьте до сусіднього Володимира, підніміться на княже городище, біля автостанції та й подивіться на тисячі невинно закатованих НКВД СССР наших земляків і родичів. Поклоніться святим кісткам і черепам – кожний другий пробитий кулею чи молотом, а кості рук скручені колючим дротом… То хто ж бандити?

21.06. 2011 р.                                                                Анатолій Бідзюра