Головна » 2011 » Липень » 23 » З ЮВІЛЕЙЧИКОМ ВАС, ПАНЕ Б. КЛІМЧУК! (хроніка одного особистого прийому головою Волинської ОДА)
02:02
З ЮВІЛЕЙЧИКОМ ВАС, ПАНЕ Б. КЛІМЧУК! (хроніка одного особистого прийому головою Волинської ОДА)
Рівно рік і один місяць тому, 21 червня 2010 р. Анатолій Бідзюра, Ірина Лузанчук, Ігор Желізко та Лариса Павлосюк з Нововолинська побували на особистому прийомі у голови Волинської ОДА Б.Клімчука. Дехто з цих прохачів знає Бориса Петровича особисто, ще із незабутніх рухівських часів, коли він неодноразово приїжджав в Нововолинськ за підтримкою місцевих українських патріотів: так, мовляв і так, (посада голови ОДА тоді була виборною) допоможіть мені - я вмію і знаю, як допомогти вам і Україні. Це спрацювало, підримку він тоді отримав у повному обсязі, таки ставши головою. Тепер Б.Клімчук до голодранців, як називає українських націоналістів місцевий бомонд, не їздить, хоча з нововолинськими елітаріями міського самоврядування, колишніми партфункціонерами, зустрічається регулярно. Коротко про діючих осіб. І. Желізко та його дружина І.Лузанчук привезли в приймальню голови розлогого листа про замах на вбивство його самого, власника ПП РО «Кабельне телебачення «Львівська жінка». В якому вони скаржились на бездіяльність правоохоронних органів, затягування слідства. Називали конкретні прізвища замовників та виконавців злочину, до якого, говорили вони, причетні найвищий посадовець міста та його родичі і друзі. Л. Павлосюк подала письмову скаргу на міський виконавчий комітет та міськраду, які відібрали в неї земельну ділянку, віддавши під приватну забудову тому ж таки бомонду і якою вона користувалась впродовж десятиліть. А.Бідзюра письмово і усно скаржився на свавілля нововолинського міського голови В.Сапожнікова у форматі нецільового використання бюджетних коштів міськрадою – цікавинка для УБОЗу, стосовно державної підтримки громадських організацій і політичних партій міста. Історія ця розпочалась ще за Миколи Романюка (не дасть збрехати), і продовжується донині. Всі четверо зайшли до губернатора разом. Усно і в письмовій формі виклали суть оскаржуваного. Присутня дівиця, там таки ті заяви і зареєструвала. Говорили довго – 40 хвилин. Правда, балакав більше Борис Клімчук, забираючи час, з відступами і спогадами про своє дипломатичне і кучмівське минуле і ніяких гарантій щодо свого впливу на найвищого посадовця Нововолинська так і не дав. Ну, воно й зрозуміло. Хоча справу про замах на вбивство журналіста І. Желізка, на контроль голови ОДА скаржники, таки його змусили поставити. Та вийшов з того «пшик». Ніхто ніколи з облдержадміністрації до потерпілих не телефонував, письмових повідомлень не робив. Навіть через міліцію, СБУ чи прокуратуру. Ай-вей Борисе Петровичу! Вже і суди над, як вбачається, фальшивими кілерами відбулись, і терміни ув»язнення вони (по 7,5 року) отримали при неназваних замовниках замаху на вбивство. Хоча все місто, по кухнях і кутках, спражні імена вбивць називає, організаторів та замовників теж. У випадково вцілілого на цьому світі І.Желізка, міськрада незаконно відібрала приміщення де знаходяться обладнання і офіс, віддавши його одному з вірних дружбанів мера.
Відібрала конкуруюча фірма ТТІ, що як подейкують, належить родичу міського голови, і кабельні лінії, обладнання, абонентську базу, викрала фінанси… Доводимо до вашого відома пане губернаторе, що у ввіреному вам Президентом України Нововолинську, за цими фактами, кримінальні справи міською прокуратурою та міліцією не порушувались! Поставте на «контроль»! Ви ж все контролюєте… Та грубо порушуючи Закони і Конституцію Держави відповіді 4-м заявникам, свідомо не надаєте. Вже і будівництво вілл на землі, що належала Л.Павлосюк елітою розкрадаючою, як кажуть люди, завершене успішно. Одного із заявників, за цей час, два рази намагалися поставити на психіатричний облік. І будуть це робити, зрозуміло, ніби у ясний день, і надалі. Ви ж, Б.П. «контролюйте» собі, гуляйте зі своїм давнім другом, та смакуйте морозивом біля «Вопаку»… А на І. Лузанчук, міська прокуратура відкрила дві карні справи. Пів-року тому, один зі скаржників, намагався по телефону 0.22. 77-81-58 дізнатись, чому голова ВОДА Б.Клімчук ігнорує Конституцію. «Що ви!? – була відповідь жіночим голосом – в той день голова прийому не вів». Можливо. Проте, залишилась ціла купа фотографій держслужбовців (в т.ч. Б.Клімчука), та прохачів, які добивались тоді правди у обласної влади. А майже в день «ювілею», по тому ж таки телефону, А.Бідзюрі, милий дівочий голос повідомив, що його скарги не існує, а ось від Лариси Павлосюк месиджів назбиралось зо два мішки. І почала держслужебка оповідати кожен із них зі своїми коментарями, явно сподіваючись, що той гидкий скаржник не витримає і кине слухавку. А коли він пригрозив, що повідомить про свавілля обласних чиновників у зарубіжні ЗМІ, не витримала сама. Цікаво, це вказівка від голови, і чому всі такі знервовані? Закордонні мас-медіа, без сумніву, про це поінформують, і то вже незабаром. Розумієте, справи з якими приїхали нововолинці в Луцьк, є резонансними. І не зважати на них, особливо тут, за 4 км. від Євросоюзу, ризиковано. Та ще й маючи нахабство не дати, хоч якоїсь, та відповіді. Цілком можливо, що заявники попросять політичного притулку в якійсь країні Єврозони чи США, як переслідувані за іншодумство і політичні переконання. Та й імовірно, отримають цей статус. Прецеденти є. Можливо цей процес, особливо тепер, у часи тотального згортання конституційних прав і свобод громадян в Україні, набере масового характеру. Принаймні, четверо з них, до цього, цілком готові. На День шахтаря, через два місяці після злощасного особистого прийому головою ВОДА, привселюдно, перед відео і фотокамерами журналістів, на ново волинському стадіоні, Борис Клімчук, при тисячах городян гордо заявив, що мріє прийняти нагороду від міського голови В.Сапожнікова за свою хорошу роботу і трохи, не їсти хліб з його рук. Ну, і ну! Явний перебір. Є відеозапис. Пам»ятається «дерибан» нововолинських, 2,3,4,6,7,8 шахт, заводу світового значення «Оснастка», бавовнопрядильної мануфактури ВАТ «Нотекс», Ново волинського Харчового Комбінату, архів якого до цих пір знаходиться у приватній квартирі (!), автобаз та цілої низки інших підприємств. Тоді, за офіційними оцінками, безробітними стали від 10 до 15 тис. нововолинців.
Ох, і наївся тоді дехто «хлібів»! Ще і досі трусить, щоб не притягнули… Дуже дивною видається, у зв»язку з вищевикладеним, позиція заступника Б.Клімчука, «регіонала» Башкаленка, що «пасе» західняка на його рідних теренах. Ось ви, Олександре Костянтиновичу, і дали б цьому держимордівському факту належну оцінку. Та і поставили б на особистий контроль всі ці задавнені підсуконні справи. Якщо члени «Партії регіонів» хочуть добра людям, а не індивідуального збагачення за рахунок українського народу. Без «поїдання» хлібів з чужих рук. Що стосується декларацій про власні та сімейні доходи, то вони, річні прибутки Клімчука, викликали щирий подив виборців, а міського голови Б. Сапожнікова – гомеричний регіт у майже кожного, хто її читав. Що казати, коли той немає де жити і винаймає котедж у свого родича? Може дамо меру, хто на скільки спроможний? Проте, новеньку іномарку моделі «Шкода-супер В» міський голова, не дивлячись на кризу і потуги нової влади навести хоча б елементарний порядок у державі, за грошики платників податків міста, і яка коштує від 220 000 до 260 000 грн., все-таки купив, нещодавно. Дивними і дикими видаються злиденним, пересічним мешканцям Волині факти володіння держслужбовців майном у вигляді дорогих авто, віллами схожими на замки, штатами слуг і гувернанток, проведенням «царських полювань», захопленням лісів та надр, сотень гектарів землі, водойм тощо. Так і проситься сказати, що все це було поцуплене в українського народу. Хто відповідатиме? Якщо найвищий очільник області, якому довірив керівництво нею сам Президент, свідомо порушує Закон України «Про заяви і звернення громадян», що говорити про бюрократів нижчого рангу, типу В. Сапожнікова і ще дрібніших? Безкарність стала нормою місцевих самоврядних інституцій на Волині, пихатість і зажерливість посадових осіб яких, без сумніву, увійде у новітню історію України та генетичну пам»ять прийдешніх поколінь. І дай Боже, щоб тільки цим напруга у суспільстві, нарешті, розрядилась… Фото, зроблені у приймальні Б.Клімчука 21 червня 2010 р., у кількості 12 шт. додаємо.
