07 квітня 2011 року. Благовіщення. О 12-45 хв. в центрі Луцька, навпроти Собору. Стояв намет з портретом Сталіна-Джугашвілі з радянською символікою, під червоним полотнищем. Шестеро молодих російськомовних хлопців з ГО «Відродження» (очевидно відродження колишньої імперії) збирали гроші для виготовлення пам»ятника кату українського народу.

За пару сотень метрів від дійства. У трьох братських ямах лежали близько 4000 мучеників-волинян, розстріляних в перші дні Другої світової у Луцькій тюрмі, співробітниками НКВД. У радянські часи ями були запресовані котками в асфальт.

Коротка довідка: за даними досліджень 5-го ТВ каналу, у ті дні, в Західній Україні і в Західній Білорусі радянською владою було знищено близько 100 000 людей.

До намету підійшов перший голова Нововолинської міської організації «РУХу» 1989-92 рр. Ігор Семенюк (див. фото) і запропонував покинути площу. Повідомив, що в Україні сталінізм законодавчо заборонений, як і фашизм. На що молодики відповіли: «Прєдупрєждєни-вооружєни». Хотів зірвати портрет Сталіна. Ті повалили його на землю і почали бити. Робили це професійно. Відчувався вишкіл дідів-НКВДистів. Перехожі викликали міліцію. Червоних залишили, а І. Семенюка повезли у відділок. Допитали, склали протокол. Доставили в міський суд. Тут-таки відбулось судове засідання. До честі суддів, патріота виправдали.

         Зняв побої в лікарні. Лікарі діагностували легкі тілесні ушкодження і забій грудини. Написав заяви у обласну раду і в обласну міліцію. Чекає відповіді.

До яких пір…?

11.04.2011 р.                                    Записав Анатолій Бідзюра

                                                        журналіст газети «НОВОВОЛИНСЬК»