Саме так закортіло перейменувати бульвар Т.Шевченка споглядаючи стрижку газонів сезонними мото-косарями ВУКГ. «Старий «лис Микита» добре знає, що робить» – сказали товариші. Вилизуючи перед місцевими виборами центр міста, куди входять практично, всього дві вулиці. Помпезно названі, одна бульваром, а інша – проспектом Перемоги. Правда, на Перемоги, (де й самої перемоги катма) косити майже нічого – газонів там дуже мало. Не те, що на бульварі, колишній вул. Лєніна. Де вже почали провалюватися тротуари викладені, не так вже, щоб і дуже давно, «косткою» за бюджетні грубі гроші. Теж, його імені… Старий інтриган не передбачав 5-ї каденції. Скажімо, років 8 тому, йому і в голову таке не приходило. Збирався на відпочинок. Десь там – виріях, біля фламінго і кокосових пальм… Та суворе життя, втіленням якого у Нововолинську є «червоні директори», племінники й племінниці, куми, свати, бізнес-партнери, заступники та інші сплетені воєдино фізичні та інші, гм… цікаві особи, розпорядилось по-своєму. ... Читати далі »

Який, вочевидь, так і не відбувся. Хоча мав би стати грозою для корупціонерів та стіною захисту конституційних прав і свобод громадян Нововолинська. Історія ця, увага!, мала місце задовго до вступу у дію «Закону України про прокуратуру» зі змінами, що набув чинності 26 жовтня 2014 року. Яким міській прокуратурі було «заборонено» боротися із корупцією та посадовою злочинністю у напівприватних, як вбачається, стінах міської ради шахтарського міста. А особливо чітко ця розмитість і двозначність правоохоронців почала проявлятися саме тепер – перед виборами до місцевих рад. Хоча, Генеральна прокуратура України й надалі продовжує займатися «неправедними і неправильними» справами – корупційними злочинами державних службовців. І ніхто із її працівників (у Генпрокуратурі) не киває на зміни в розділі ХІІІ, п. 1 «Закону України про прокуратуру» і не плачеться стосовно невідповідності наказів начальства стосовно букві зміненого закону. Прокурори – люди військові. Це особлива каста. Якій доручено н ... Читати далі »