Головна » 2012 » Січень » 16 » ЗАЯВЛЄНIЄ ПРО ЕКЗИЛЮ
17:08 ЗАЯВЛЄНIЄ ПРО ЕКЗИЛЮ |
Пану Петру Саганюку, бургомистру Володимирському
Од Юзя Обсерватора з Коломиї, ниньки
волиняки, же мешкає 40 літ в Нововолинську
ЗАЄВЛЕНІЄ
(фельєтон)
Я Юзьо Обсерватор, баблограф пана Ратушного, мушу увидомити Вас і всеньку громадскіст обох городов, же мушу розпочєти зреалізовувати плян, прошу пана, емиграції до закордону, себто Володимира-Волинського. І прошу бургомистра тамтешнього, Вас - Петра Саганюка, посприяти у виїзді моєму до екзилю, а по-простому, волаю до політичної прихистки, як і наші батьки та діди до неї волали, і зрештою таки отримували єї у Чехії, Польщі, обох Америках і різних там, австраліях чи гисландіях.
І таким чином, у випадку позитивного рішенія вольодимирских властей, стану найпершим політемигрантом, котрий постраждав од переслєдовань за переконання, ишншомисліє та за чесний, хоча і задовгий, язик. Першим в гисториї Нововолинської територіальної громади матиму статус втекшого гоя.
Пишу оце, пане Петре, і душа слізьми вмивається: на кого Ґандзю свою з діточками дрібнюніми залишу? Бо ж відомо, які тутай в нас порєдки і правила: дай на Сруля, дай на пана, олигархам дай і клянам, держслужбовцю, бандюку. А що ж буде мужику? Що, що. Депутатіки все загребут. (дивись фотку)
Вони так явно і нахабно відкусуют, же кадиком чую – зашморг затєгуєть-сі. На мені і на всенькій мєйській общині. Українство гибне, 2300 дідок з гуртків народної творчости на вулицю вигнали, а українці мовчат, ніби язики в д…пу позапихались. Проковтнули ліквідацію ДЮЦу, скорочення учителів і дохториків у ЦМЛ. Вже зо двоє посполитих у лікарні, у чергах вистоюючи, вмерли, а оден до реаблі… реанімації потрапив. Сімейну медицину пан Ратушний запроваджуют, жеби пєнєнзи з нас ще більші здирати. Поїхало те скорочене дохторство і навчитєльство до Гишпанії, Волощини і Португалії на будівлях цеглу носити та перестаркам тамтешнім зади і слиняві роти обтирати. А їхні чоловіки чи жінки, сліпи горілкою від «страшного горя» почнут заливати і впадати в блуд.
Ще троха, і школи закривати почнут – а нащо нам тая освіта, недолугим і перестрашеним, готовим за 20 гривень оден одного продати і від рідних батьків відмовитис. «Настукати» на брата чи сестру, на грошовій роботі жеби не вигнали, лизати п’яти панам і плазувати пластунами на животах запалих. З’їсти ближнього.
Я так себі мислю: винні у такій нашій житусі паскудній, ми самі. Бо мовчєли, як у роти гноївки понабирали, тілько до себе прислухаючис та думаючи підленько добробут свій покірністю примножити. За дітей – волали-м боїмос! Не за діточок, а за свою шкуру страхалися, чекаючи же хтось інший за вас тую роботу сміливо зробит, а ви з-за плечей у нього виглєдаючи, будете думати, що найрозумніші від усіх. Нігд, окрім вас! Боягузи кляті. Потем не матимете сили, як голодаючі у 33-му. І ніяка заграниця вам не допоможе відстояти своє – свободу, майно, правду.
Так, що прошу уклінно, пане Петре Саганюче, надати притулок біженцю у Вашому українському місті. Не відмовте-сь, дисиденту, блягаю. Пустіть у екзилю!
15.01.2012 р. Завше українець - Юзеф Обсервишин з Коломиї, ниньки волиняка
|
|
Переглядів: 415 |
Додав: Анатоль
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
Меню сайту
Слухаємо
Опитування
|
