Що це? О, знову «йолка»! Якраз на тому самому місці, де красувався ваш, пане голово, президент.  Пройшли часи, коли ви вмовляючи наївних першорухівців кричали до них бандерівське гасло «Слава Україні!», говорячи по тому: «Оберіть мене головою ВОДА, і я допоможу вам, а разом ми допоможемо країні. Я вмію і знаю, як це зробити.» Кінець цитати. Не вмієте і не знаєте. Ви порушуєте закони і не сподоблюєтесь давати відповіді на заяви і звернення волинян, котрі побували у вас на особистому прийомі, вважаючи їх людьми «не того рівня».
Просимо дати відповідь:
1)    За які кошти був виготовлений і установлений в центрі Нововолинська бігборд з вашим зображенням і поздоровленнями? (див. фото)
2)    За які кошти, ваші особисті, з обласного бюджету чи державного виготовлена ця, так би мовити, «соціяльна рекляма» в різних містах Волині.
3)    У що воно нам обійшлося?


Чекаємо відповіді.
... Читати далі »

Пану Петру Саганюку, бургомистру Володимирському
Од Юзя Обсерватора з Коломиї, ниньки
волиняки, же мешкає 40 літ в Нововолинську

                    ЗАЄВЛЕНІЄ
                    (фельєтон)
Я Юзьо Обсерватор, баблограф пана Ратушного, мушу увидомити Вас і всеньку громадскіст обох городов, же мушу розпочєти зреалізовувати плян, прошу пана, емиграції до закордону, себто Володимира-Волинського. І прошу бургомистра тамтешнього, Вас - Петра Саганюка, посприяти у виїзді моєму до екзилю, а по-простому,  волаю  до  політичної прихистки, як і наші батьки та діди до неї волали, і зрештою таки отримували єї у Чехії, Польщі, обох Америках і різних там, австраліях чи гисландіях.
І таким чином, у випадку позитивного рішенія вольодимирских властей, стану найпершим політемигрантом, котрий постраждав од переслєдовань ... Читати далі »

        Прийшовши у вестибюль Нововолинської міської ради, 12 січня 2012 року, приблизно о 16-00, щоби придбати собі в редакції декілька примірників «найдемократичнішої» на світі, напівкомунальної газети «Наше місто», занюхали звабливі запахи, що просочувались хто-зна звідки. Витягнувши руки вперед і заплющивши очі, як зомбі, потягнулись по сходах прикордонними псами на кулінарно-рестораційні пахощі. Носи нас не підвели: на четвертому поверсі розпочалося інтенсивне слиновиділення і жувальні рухи щелеп. Звідкілясь, здалося, доносились збуджений  вереск та ухкання. Двері кабінету, з написом, нібито, «Власкор газети «Червона Волинь» були відчинені. На столах, над’їджені і надпиті, стояли екзотичні блюда та батареї різнокольорових пляшок із невідомими рідкими субстанціями.
Трапезники, схоже, опісля тривалого «прийняття на грудь» вирішили освіжитись чи вийшли до, перепрошуємо, тоалети, а мо’ й на танці. На столах чого тільки не було! Як у розі достатку, ... Читати далі »