Антикорупційний сайт Анатолія Бідзюри "Красти не можна"

Середа, 13.12.2017, 08:13

Ви увійшли як Гість | Група "Гості"Вітаю Вас Гість | RSS | Головна | | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід

Головна » 2014 » Травень » 22 » ФІНІШ СУДОВОГО ПРОЦЕСУ: ФАНФАРИ, АРФИ І СУРМИ З ЦИМБАЛАМИ
09:44
ФІНІШ СУДОВОГО ПРОЦЕСУ: ФАНФАРИ, АРФИ І СУРМИ З ЦИМБАЛАМИ
Як я був і передбачав, щодо постанови Нововолинського міського суду стосовно матюків у громадському місці – приймальні міського голови, так і сталося. Ну, майже так. Знаєте, в українських судах бідняки рідко виграють справи. В основному, це прерогатива багатіїв. А у тому домі переробленому із дитсадка, як не було правди – так і немає. Щось там, Андрій Миронович у наданому йому слові, мимрили про якісь честь, совість, гідність і ділову репутацію. Про нападки і переслідування його родини із мого боку… Господь із вами, паничу Сторонський! Дотримуватися закону, регулярно, потрібно у своєму повсякденному житті чиновника місцевого самоврядування. Та й статей Конституції України: не ображати підлеглих і не застосовувати ненормативної лексики відносно своїх виборців та громадських активістів. І у побуті теж не ганьбити цього високого звання. Одним словом я, помічник народного депутата В.Мигас та депутат міськради В.Киричук збрехали високому суду. Прямо там, привселюдно, у судовій залі, перед світлими очима судді О.Р.Ференц-Піжук та численною публікою. Під Українським Прапором і Гербом. Не вистачало тільки Гімну… І уявіть собі, о який жах! Робили це три дні підряд. До речі, Орисю Романівну, нещодавно обрали головою міського суду. То нас потрібно було судити, а не заступника міського голови Андрія Сторонського. Бо не він брехун і тим більше, його свідки Новікова та Рожелюк, а тільки ми втрьох. Були б зганьбили своєю брехнею і представника прокуратури. Та його чомусь не було. Потрібно було судити нас. За що? За правду?! Ну ні! Я добре знаючи про «засилля» духовних і моральних принципів, що панують у найвищих вузьких колах керівництва містом, давити на культуру поведінки і соромити за матюки притаманні скоріше конюху, аніж наймиту територіальної громади на зарплаті, яку він отримує із її рук, не збираюся. Хай батьки його виховують. Хоча, це вже явно запізно. Як не крути – так чи сяк. Гай-гай, Андрію Мироновичу! Якийсь внутрішній голос мені підказує, що для вас все тільки розпочинається. У вашого благородія, все іще попереду, як у совєцького піонера… Між іншим, заступник міського голови А.М.Сторонський, наш слуга, знову приїхав до міського суду на службовому авті. І відбув на ньому ж, разом із адвокатом. А що ви мені зробите, мовляв, голодранці? Ну-ну. Крапка. Хоча, можливо й ні. 20.05.2014 року Анатоль Бідзюра, журналіст газети «НВІП». Нововолинськ
Прикріплення: Картинка 1 · Картинка 2
Переглядів: 129 | Додав: Анатоль | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Меню сайту

Форма входу

Слухаємо

Пошук

Календар

«  Травень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
262728293031

...

Погода в Нововолынске

Опитування