Громадянин України, Росіянин по паспорту, по духу — дисидент. Про першого голову нововолинського страйкового комітету шахтарів Володимира Миколайовича Тулупова. У 2010 р. я опублікував у “НМ” дослідження “Нововолинські дисиденти” про Петра Михайленка, Альберта Новікова, Михайла Дробота, Теодора Вараву. Користуючись справами із архіву СБУ. Про Тулупова я коротко згадав у своїй книзі “Нововолинськ: історія у національно-демократичному та духовному вимірах. 1989-2000”, користуючись газетними публікаціями. 14 жовтня цього року під час протестної акції в Києві проти деяких рішень Президента та його команди я познайомився з ним ближче і з його дозволу подаю відомості про його життєвий і творчий шлях. З цим згодилась і його дружина Єлизавета Ваніфатієвна (дівоче прізвище Печинська), уродженка Ківерець. Тулупов В. М. народився 1 січня (в день народження Степана Бандери) 1940 р. У поселенні Веселе Благовіщенського району, Амурської обл., Хабаровського краю, в сім’ї військового офіцера -ар ... Читати далі »

До 30-річчя Всеукраїнської акції “Живий ланцюг” МИ ВБ'ЄМО ОСИКОВИЙ КІЛОК В ІДЕЮ КОМУНІЗМА ЯРОСЛАВ ФЕДИНА Ці слова Я. Федини, одного із фундаторів Нововолинська Руху (НРУ) прозвучали 21 січня 1990 р. (неділя) на засніженій літній естраді в парку на 3-му мітингу “За демократичні вибори”. Згідно з віруванням слов'ян ще в дохристиянські часи при виборі нової стоянки для проживання потрібно було вбити в землю осиковий кілок, який оберігав від усього злого. То ж чи справдились ці слова Я. Федини? 21 січня 1990 р. в Україні відбулася велелюдна акція “Живий ланцюг” між Києвом і Львовом, присвячена Дню Соборності — Дню Злуки УНР і ЗУНР у Києві. Оскільки Нововолинськ знаходився в стороні від акції, КР Нововолинського Руху прийняла рішення провести в цей день мітинг. Заяву на мітинг, як і положено, в середині січня 1990 р. подали першому заступнику голови міськвиконкому В. Б. Сапожнікову з проханням, щоб хтось від влади виступив на мітингу, який запитав: - Синьо-жовтий прапор на мітингу буд ... Читати далі »

ПАМ'ЯТАЙМО 5 листопада після довготриалої хвороби перестало битися серце Михайла Базалицького, непоказного патріота, активного учасника незалежницьких процесів у 89-90 рр., першопіднімача синьо-жовтого прапора у квітні 1989 р. у нашому місті (ще до створення у липні 1989 р. першого осередку РУХу (НРУ) на "Оснастці"), над трубою котельні, де він працював начальником. Разом з електрослюсарем Миколою Сорокою робили це тричі- спочатку підняли біле полотнище для інтриги,потім саморобний синьо-довтий прапор, який зняв місцевий КДБ, потім підняли другий синьо-жовтий прапор, який висів, вивітрюючись і вивітрюючись, поки не став державним у січні 1992 р. З січня по березень у 1990 р. його квартира стає однією із 3-х таємних від посягань КДБ, де розроблялись плани по обранню Федора Свідерського депутатом до Верховної Ради УРСР. У 1990 р. у новообраній міській раді рухівська група (слово фракція тоді ще не вживалось) виносить 28.08.90 р. на обговорення питння про використання національн ... Читати далі »