Мене, на сьогодні, цікавить наступне: 1) Куди подівся камінь із майдану Незалежності? 2) Хто «заникав» б\ушні бордюри, котрі залишились після виконання «зимових ремонтів» шляхів улюбленою фірмою міського голови В.Сапожнікова, яка майже завжди, (і вже за давньою звичкою) «виграє» подібні тендери? 3) Хто поцупив чи кому продали поліровані мармурові плити із постаменту знятої у 90-х роках статуї Лєніна, перед міською радою? Приблизно, 40 метрів квадратних. 4) Хто і з якою метою розпустив «рухівський хор» «Просвіта»? 5) Чому нововолинські активісти, перевіряючи документи прокурорського розслідування по укладці асфальту (щебеню, гудрону, піску тощо) по вул. Тиха, знайшли там значні математичні невідповідності у бік приписок та збільшень? Прокурори що, не знають чотирьох дій арифметики? 6) Хто і чому знищив дитячий етнографічний гурт «Живиця», створений і вистражданий Галиною Ус, який гримів на всю Україну і за її межами? 7) Яким чином міський прокурор О.Шпота, котрому (двічі) була о ... Читати далі »

Як людина, яка була у витоків усіх попередніх перейменувань, здійснених і не здійснених, як першорухівець, як автор книги «Нововолинськ: новітня історія 1989-2000», я вимушений прокоментувати запропоновані варіанти. Я не був включений в склад робочої групи по підготовці варіантів перейменування, не були також включені в склад групи представники від спілки репресованих і від братства вояків УПА. Що було недолуго зроблено в минулому? Вулиця С. Бандери на 15 мікрорайоні – це «ялова» вулиця, на ній не проживають мешканці міста. Вул. Рябченюка (колишня вул. Лазо) – це принизлива заболочена стометрівка для такої постаті як Ананій Рябченюк. Вул. Героїв УПА – це нижній апендикс від вул.. Інтернаціональної. Не пропонується увічнити трьох нововолинських діячів письменства і культури – О. Бобака, С. Борисюка, О. Каліщука, які зробили вагомий внесок в українізацію міста. І вже зовсім обурливо – залишається недоторканим проспект Дружби. Для кого зберігають? Для мера? Що таке дружба в совковому розу ... Читати далі »