Антикорупційний сайт Анатолія Бідзюри "Красти не можна"

Середа, 13.12.2017, 00:55

Ви увійшли як Гість | Група "Гості"Вітаю Вас Гість | RSS | Головна | | Мій профіль | Реєстрація | Вихід | Вхід

Головна » 2014 » Серпень » 3 » КАРАЛЬНА МЕДИЦИНА І ВИБРИКИ ФЕМІДИ
10:52
КАРАЛЬНА МЕДИЦИНА І ВИБРИКИ ФЕМІДИ
Хто є хто, у Нововолинському міському суді, я вже трохи знаю. Доводилось там бувати неодноразово. В тім числі й під час судових засідань із подачі, вочевидь, міського УМВС та завдяки каральній медицині – психіатрії. Страшенно розгніваний тодішній прокурор міста О.Сліпчук, який нині є заступником обласного прокурора, вирішив використати безвідмовні та перевірені часом сталінські методи, щоби іншим не кортіло. Які на практиці застосували щодо міського «терориста № 1» - Василя Мартинюка. Погрожувати самому прокурору Нововолинська, хай навіть письмовим натяком на віртуальні вибухові пристрої?! Хай навіть і через його прокурорську бездіяльність, відписки та регулярне покриття злочинів у своєрідний, напрацьований роками спосіб для відбілювання котрихось із грубих місцевих «товстолобиків» - задавнених корупціонерів? Ну, ми тобі покажемо! І показали. У результаті судового засідання, під головуванням судді О.Галушки, що відбулось задля узаконення примусової психіатричної експертизи, чоловік потрапив у Волинський обласний психо-неврологічний диспансер № 1 закритого типу де й провів більше, аніж пів-року. Та, трохи там не вмер. Від «чуйного» та «інтенсивного» вітчизняного лікування. Під патронатом головного лікаря Волинської обласної психо-неврологічної лікарні О.В.Черниша. Та під опікою завідуючого відділенням тієї ж таки лікарні А.Г.Воробея. Потім, у результаті немалих потуг громадськості і наступних неодноразових судів, його перевели все ж, до обласної психо-неврологічної лікарні № 2 в селище Олику. Із полегшеним режимом утримання в’яз…, даруйте, пацієнтів. Де провів іще місяць, аж до повного звільнення. Там трохи від’ївся і вдихнув забутого вже, за 210 днів, повітря надії та свободи. А ось, із чиєї ініціативи це все розпочалось – таємниця за сімома печатями. В.Мартинюк каже, що на підступах до примусової психіатричної госпіталізації, із метою нібито, експертизи його психічної адекватності, дуже «допомогла» доблесна нововолинська міліція. Суд відбувся без підсудного. І без членів його сім”ї Постанова суду була вручена вже засудженому громадянину не в суді, і не суддею, а в міліції. Зі слів В. Мартинюка, роздрукували її із комп’ютера. Ознайомитися зі змістом, а тим більше, оскаржити її, постраждалому від свавільних дій правоохороронців, не дозволили. Тут-таки, у відділку, одягли на руки кайданки і під охороною двох озброєних міліціонерів, відправили до Луцька, у ВОПЛ № 1. Єхидно сказавши, що часу тепер у нього буде багато. І не тільки на постанови, а й на багатотомні енциклопедії всіх часів і народів. Відверто кажучи, я спочатку не повірив, що таке могло відбутися у «європейському» по самі вуха, демократичному Нововолинську. А ось, чи залучали до цієї неправедної справи місцевих ескулапів-психіатрів, мовчок. Очевидно, хтось дуже вже боїться гніву постраждалого і членів його сім’ї, особливо у ці непевні часи. Проте, відповідати таки доведеться. Як тепер дивитися людям у очі колишньому міському прокурору Нововолинська О.Сліпчуку? Який тепер заступник Волинського обласного прокурора у Луцьку. Чи знає про цю історію його шеф - обласний прокурор В.Коцура? А про викрадення нововолинського підприємства «Кабельне ТБ Львівська жінка», і про замах на життя його власника І.Желізка, йому відомо хоч щось?.. А що цей кримінал стояв на особистому контролі голови ВОДА Б.Клімчука та облпрокурора А.Гіля, теж ні? Як, завжди – вперше чули! Ну, що ми за народ такий? Чому майже завжди, намагаємось тупо виконувати вказівки дурного і жорстокого, як гіпопотами, начальства? Акцентуємо свою увагу на повазі до їхньої «царській величності» та на своїй особистій відданості «сильним» і тупим начальничкам. Наголошуємо на власній належності до їхнього «святого» кола у яке нас вони - багатії, здуру, чомусь допустили. Та, вони ж вас використовують! Немає там нічого святого, повірте. І не коло це, а кодло. Всі вони будуть покарані Богом і людьми. А ті, що накралися під самісінький вузол краватки на горлянці – удвічі. Така їхня невідворотна доля. Хто тепер, а хто дещо пізніше. Проте, розкаятись нікому із них не дано: вони й надалі будуть творити беззаконня та неправду. Та не вмремо ми з голоду, якщо підемо із копійчаної контрольованої ними, їхньої проклятої роботи, сказавши все, що думаємо про червоних місцевих динозаврів, на прощання. Вони без нас –ніхто! Я, Василь Ковальчук, Іван Крищук та помічник народного депутата Володимир Мигас їздили тоді у Луцьк до в’язня сумління Василя Мартинюка. Бачили все своїми очима. І знаємо, не із сновидінь, дещо про порядки у ВОПЛ. До честі судді нововолинського міського суду О.Ференс-Піжук, В.Мартинюк був виправданий. Правда, це відбулось вже після другого судового позову поданого його адвокатами про порушення міліцією законності самої процедури направлення на психіатричну експертизу. Після шести чи семи судових засідань. Проте, це дуже не сподобалося деяким співробітникам міської прокуратури. Ну, що ви! «Священна корова» сталінського типу, перед прокурорською величністю якої всі раніше тремтіли та й сам авторитет якої був тоталітарно-беззаперечним, схоже, набралася ганьби. Як, майже й у всьому. Подали апеляцію. Я не буду називати прізвище помічника прокурора, який це зробив, хоча й можу. Запросто. Але, пізніше. Через один-єдиний один нюанс. У справі, котра нещодавно була внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань по іще одному дуже делікатному ділу із трупом, фігурує саме ця посадова особа. Розпочалось слідство. Ну, і самі розумієте, що не маю права. Хоча, й надіюсь на неупередженість розслідування та наступні люстраційні дії відділу внутрішньої безпеки Волинської обласної прокуратури. Після чого цей посадовець від закону, більше ніколи не працюватиме у правоохоронних органах. Якщо ж бажання відмити честь заплямованого прокурорського мундира переможе відчуття сорому за скоєні імовірно, протизаконні дії…, ну що ж, є й інші методи. Різними, виявляється, можуть бути слідчі і прокурори. Більшість із них, тихцем, за винятком одного, який мені зовсім випадково трапився, захищає не бідних і сірих, а багатих. Нещодавно відбувся суд. Апеляційний. У якому Василя виправдали. І знову ж таки, коли дехто із правоохоронців погрожує В.Мартинюку касацією, хотілося б думати, що «нововолинському терористу № 1» врешті-решт дадуть спокій. Якщо узагальнити, то це мені до болю знайоме. І хоча, прокурорська перевірка по моїй заяві «винних у Нововолинській ЦМЛ не виявила», я добре знаю: вони таки були. І залишаються на посадах надалі. Імена відомі. Їхні дії я оцінюю, як переслідування за політичні переконання, іншодумство та за свою тверду громадянську і журналістську позицію. Не диво, що «підстав для прокурорського реагування не вбачається». Диво в іншому. Як вдається стільки років утримуватись у службових кріслах відвертим хабарникам і корупціонерам? Хороших покровителів мають! - така буде моя відповідь. А ще «дах» у місцевих правоохоронних відомствах. І як тільки «дахувальники» «кануть в лету», все зміниться. Не відразу, звичайно. А ось, як швидко це відбудеться, залежить виключно від нас – членів територіальної громади міста. Яка, не дивлячись на буремні події в Україні продовжує спати летаргічним сном. Хоч б, дав Бог, не навіки. Все залежить від нашої сміливості і рішучості. Мужності та хоробрості. Духовності та любові до Батьківщини. Вони у нас є. Небесна сотня і волиняни, що героїчно воюють на сході за територіальну цілісність Держави – безумовне тому підтвердження. І насамкінець. Від Василя Мартинюка, віднедавна, заяв у канцелярії прокуратури більше не приймають. І не реєструють. Є письмове підтвердження. Ця проблематика не до мене. Спитайте у нового міського прокурора О.Шпоти – а чому? Мабуть, знову когось готують до примусової госпіталізації у психіатричну клініку. Як на мене, то щось забагато у нашому місті стало посадових осіб у правоохоронних відомствах із дипломами лікарів-психіатрів. Що вочевидь, ведуть прийоми неугодних місцевій владі у медичних кабінетах ЦМЛ, працюючи на пів-ставки. А може, побільшало людей, котрі хочуть щось змінити своїй державі і яким право чи криво охоронці приписують неіснуючі психічні хвороби? Хай там як, але те що у Нововолинську перевиробництво і засилля психіатрів – факт. У всіх владах – місцевій, виконавчій, правоохоронній… Доведеться, вочевидь, якщо число цих «фахівців» не зменшиться у результаті природного відбору за Дарвіним, або якоїсь епідемії типу холери чи чуми, вимагати надання підтверджувальних документів (дипломів) про їхню додаткову, любу їхньому серцю кваліфікацію беріївсько-сталінського зразка, через суди. Або, їх самих скеровувати на примусову психіатричну експертизу. Як В.Мартинюка. Витяги із закону України «Про психіатричну допомогу», додаю. 25.07.2014 року Анатоль Бідзюра, голова ГО «Україна + Польща». Журналіст газети «Нововолинськ діловий»
Переглядів: 277 | Додав: Анатоль | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]

Меню сайту

Форма входу

Слухаємо

Пошук

Календар

«  Серпень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031

...

Погода в Нововолынске

Опитування