Ну, нарешті, хоч щось. Проте, як довго це продовжувалося! І суди, і відкриття кримінальної справи. Коротко про суть. Я, 04 листопада 2016 року, написав позов до НВ суду про ненадання відповіді міським головою В. Сапожніковим на мій інформаційний запит від 20 травня 2016 року, щодо неоприлюднення інформації на сайті міськради, зокрема рішень виконкому, розпоряджень міського голови, котрі стосувалися майна та грошових коштів і доведенню даних відомостей, у повному обсязі - через комунальні ЗМІ та на офіційному інтернет-сайті міської ради, до членів територіальної громади міста за період 2007-2016 років. А також, у тім числі, й переданого (проданого) міського комунального майна - фінських будиночків, квартир, приміщень підвалів, споруд, інших приміщень для використання у комерційних цілях тощо, а також виділення грошових коштів зі місцевого бюджету у повному обсязі за вказаний відрізок часу. Інформація про що має бути публічною і бути надбанням всіх членів міської громади міста. На що отр ... Читати далі »

А чи патрулює нововолинська поліція всі вулиці міста? Ну, зрозуміло, що ні. Добре, а хоча б у центрі міста, громадських місцях – де вже центріше не буває – поблизу міської ради? Схоже, й там доблесних патрульних, зі «оновленої та пролюстрованої» НП, і вдень з вогнем не знайти. Чому? Може тому, що нововолинські пияки привчені місцевою владою на чолі міським головою В. Сапожніковим напиватись до поросячого вереску саме у центрі міста – парку культури і відпочинку на всілякі там, різні празники, ніяк не можуть покинути цього насиженого і улюбленого ними місця. Як і на критому риночку біля стадіону. Як і на дитячому майданчику, у тилу маркету АТБ, що біля гуртожитків по вул. Нововолинській, 51 і 53. То деколи, та й послали б туди, наряд підвладних вам патрульних пане Пикалюк В.К. Я розумію, що нестача кадрів. То вбивство на вашу голову, то «Нову пошту» нахабно пограбували. А квартирні крадіжки, викрадення транспортних засобів і мордобої – чи й не щодня… Знаєте, сам вигляд поліції при вико ... Читати далі »

Бідзюра застерігає Сапожнікова.

А особливо віншую, злидня і геть збанкрутілого мера «чарівного містечка» Нововолинська, голову міської ради, голову міськвиконкому, кандидата економічних наук Віктора Сапожнікова, який, як вбачається, не бажаючи (або боячись) мешкати у власній трьохкімнатній квартирі посеред спального мікрорайону, орендує віллу у близького родича. Сховавшись за високим парканом із камерами цілодобового відеоспостереження за прилеглою територією. А також, здоровлю та щиро бажаю щастя в особистому сімейному житті його першому заступнику\секретарю міської ради\заступнику голови міськвиконкому\депутату міськради\лікарю-урологу НВ ЦМЛ і пр., і пр., (у тім числі й, схоже, голові комісії по боротьбі із корупцією при НВ МР) зі новим майновим надбанням у вигляді елітної нерухомості! Дай Боже, щоби не остання. І окрім того, бажаю доброго здоров’я, також, і заступнику міського голови, депутату міської ради, куратору комунального напрямку міста – ще одному «бідняку» - В. Рожелюку! Який нещодавно, г ... Читати далі »

Батько й мати мені Та всі рідні мої, Наказали у люту годину, Щоби в військо УПА Я чим швидше вступав, Боронив від чужинців родину. Бо урвався терпець, Вже надходив кінець. Я не міг допустити руїни. Я в снігах замерзав, І в комуну стріляв, Бо всім серцем кохав Україну. Серед скель,полонин І карпатських вершин, Вишкіл в школі”Оленів”проходив. В схронах я зимував, Сам себе підривав Коли мене там ворог знаходив. Слава вірним борцям! І безстрашним бійцям! Пам’ятають Карпати й Полісся, Як повстанці-брати Із моєї чоти, Били зайд на полях і узліссях. Колими й Соловків Проминули роки. Вижив дивом.І виростив сина. Вже не сприйме ніяк, Чужинців – комуняк Добра й мудра моя Україна. Я у бункерах гнив, З нас вихлюпував гнів. Я життя рахував по хвилинах. Для того,щоб жила, Як калина цвіла. Вся моя золота Україна. Може прийде ще час, Щоб загарбати нас, Знов Совдепія знайде причину. Щоб відвести біду- До УПА я піду . Не віддам ворогам Батьківщину! Анатолій Бідзюра Нововолинськ, Волинь,Україна ... Читати далі »

Та сива мачмала, невідомого походження, так і продовжує стікати у зливну каналізацію. Стоїть сморід із хімічним присмаком. На моє запитання чи викликали мешканці прилеглих будинків поліцію, відповідь була така: «Нє-а. А навіщо? Та, нехай! Що вони зроблять?» Ця комедія продовжується вже другий чи третій день. Машини розбризкують калюжі врізнобіч. Люди, як подуріли: мовчать. Нікому до цього немає діла. Хоча, подія ця тягне на невеличку екологічну катастрофу. Я не мав часу займатися цією проблемою: поспішав у бюро правової допомоги. Ну, не хай, так і нехай. Фото – мої. 01.10.2018 року. А.БІДЗЮРА

Я не вбачаю у цьому ані хуліганських дій, ані вандалізму. Я бачу маразми застарілого посадовця, що виконує у Нововолинську функції Держави і хоче за будь-яку ціну втриматися на посаді задля збереженя вкрадених комунального майна і грошей. Скільки можна!

Голові депутатської групи «Справедливість» Нововолинської міської ради Мниху В. М. пр. Дружби, 27 Голові Нововолинської міськради Сапожнікову В.Б. пр. Дружби, 27 Сесії місцевих депутатів Нововолинської міської ради Голів громадських організацій і політичних партій м. Нововолинська ЗАЯВА - ЗВЕРНЕННЯ Як відомо, Збройні сили Української незалежної Держави є правонаступниками і охоронцями традицій Української Повстанської Армії (ОУН-УПА). Яка діяла на теренах окупованих іншими країнами її етнічних територій та проживаючого на них корінного українського (автохтонного) населення, яке складає близько 80 % від його загального національного складу, і практично, у всіх областях України. Солдати ОУН-УПА боролися за створення самостійної української Держави впродовж 18 років, і вели бойові дії проти іноземних загарбників з 1942 по 1960 роки минулого сторіччя. Символами Української Повстанської армії були: 1) Синьо-жовтий і червоно-чорний (бойовий) прапори – і у нинішніх Збройних силах України – ... Читати далі »

Дві сміливі і небайдужі жіночки, випадково, перепинили мене сьогодні у самісінькому серці Нововолинська. Яке потерпає від задушливого смороду і кричущої антисанітарії. Отож маю честь підтвердити, що отой задушливий сморід окрім них, я нюхаю теж. Щодня. Бо пройти мимо сміттєзбірника в глибині їхнього двору, трохи далі від знаменитого магазину «Альфа» і не «насолодитися» парфумами здохлятини від задавнених «скарбів» комунальних служб і породжених ними, - типових у Нововолинську, двоповерхових будок для накопичення непотребу, котрі були збудовані ще за «совка» – нереально й неможливо. Слава Богу, у мене немає алергії на запахи. Чого не скажеш про деяких мешканців будинку № 5, що на вулиці бульвар Шевченка та прилягаючого до генератора смороду – сміттєзбірника, інших житлових будинків. Куди тільки вони, і до яких тільки начальничків місцевої влади, а насправді – до верхівки правлячого у місті режиму, схоже, «культу особи» задавненого міського голови В. Сапожнікова, і не звертались. Хамуват ... Читати далі »

Див прикріплення